З легіону Нескорених: бандурист і воїн Кость Місевич

Під такою назвою в музеї історії міста Хмельницького відбулася година пам`яті видатного українського бандуриста, політичного та громадського діяча, учасника Української революції 1917-1921 років, депутата Української  Центральної Ради, учасника Визвольних змагань Української Повстанської Армії за відновлення самостійної Української Держави під час Другої світової війни, нашого земляка, родом з села Глезнів під Проскуровом Костянтина Федоровича Місевича (17.11.1890 – 11.09.1943 р. р.).

Урочистості підготували працівники музею спільно з педагогами та учнями Хмельницької ЗОШ І-ІІІ ступенів № 13 імені М. К. Чекмана.

Цьогоріч 11 вересня минуло 75 років з дня трагічної загибелі сотника Армії УНР, надрайонового провідника ОУН-УПА Костя Місевича у сутичці з гестапівськими прислужниками, польськими жандармами біля села Попівці неподалік від Почаєва (нині – Тернопільська область). До цієї дати музейники підготували експозицію, присвячену життєвому і творчому шляху великого бандуриста, чиїм ім`ям названо школу кобзарського мистецтва у Нью-Йорку. Серед матеріалів особливу увагу привертають нещодавно віднайдені науковцями та дослідниками зі Львова, Тернополя, Рівного світлини та документи, які проливають світло на плідну культурно-просвітницьку діяльність Костя Місевича в еміграції. У зв`язку з цим згадали добрим словом бандуриста, викладача, дослідника Назара Волощука з Рівного, який зібрав чимало матеріалів про Костя Місевича та долучився до відкриття пам`ятника на його могилі у селі Попівці у 2003 році. А також бандуриста, дослідника кобзарства, публіциста Богдана Жеплинського, бандуристку, педагога, публіцистку, авторку дисертації про формування та розвиток бандурного мистецтва Тернопільщини, де чимало сторінок присвячено Костю Місевичу, Марію Євгеньєву.

Директор музею історії міста Хмельницького Галина Барабаш наголосила на важливості відродження історичної справедливості, в ім`я якої сучасники зобов`язані повертати із забуття імена українських державників, військових діячів, сподвижників освіти і культури… Важливо, щоб ця інформація не лише концентрувалася у закладах освіти та культури, школах, музеях, бібліотеках, а знаходила свій вияв у так званих місцях пам`яті: пам`ятниках, монументах, пам`ятних дошках, у назвах вулиць та історичних будівель. Якраз над цим нині працює і міська влада Хмельницького. Галина Іванівна закликала учнів цікавитися історією рідного міста, долучатися до просвітницьких заходів, які проводить музей.

Школярики детально познайомилися з матеріалами (світлини, копії архівних документів, книга, газетні публікації, присвячені Костю Місевичу і його дружині, оперній співачці і бандуристці Маргариті Боно), які люб`язно надав музею дослідник, публіцист зі Львова Михайло Бачинський. До речі, його нині вже покійна дружина, дослідниця, просвітянка Клавдія Бачинська доводилася внучатою племінницею Маргариті Боно.

На зустрічі йшлося про багатогранний талант Костянтина Місевича як музиканта, бандуриста, майстра з виготовлення бандур, викладача, творця кобзарської педагогіки та методики, керівника створених ним успішних музичних колективів, які пропагували українську культуру та історію, автора музичних творів, обробок для бандури та посібника «Школа гри на бандурі». Кость Місевич залишив по собі плеяду талановитих учнів-кобзарів-бандуристів, які написали цінні спогади про свого шановного Учителя.

Про знакові життєві віхи легендарного бандуриста розповіли учням науковий співробітник музею Оксана Собко та заступник директора Хмельницької ЗОШ І-ІІІ ступенів № 13 Тамара Газда. Учениці 6 класу Дарина Затварницька та Анастасія Лопушинська виразно прочитали спогади Костя Місевича про бандуриста Антона Митяя, в якого він навчався кобзарського мистецтва, надруковані в часописі «Червона калина». А восьмикласниці Марія Буднік та Вікторія Устинюк з душею продекламували вірш П. Куліша «До кобзи», яким Кость Місевич завжди завершував свої концерти. Діти дізналися про цікаві факти долі Костянтина Федоровича в еміграції, його співпрацю з організацією ОУН та військовими з`єднаннями УПА як надрайонового провідника та обставини героїчної, трагічної загибелі 11 вересня 1943 року. Пам`ять героя вшанували хвилиною мовчання.

Прослухали історичну пісню «Ой, Морозе-Морозенку» з репертуару К. Місевича у виконанні відомого бандуриста Романа Нечепи. Надихнулися майстерним виконанням музичних композицій «Коломийка» та «Калинова рапсодія» бандуристки, студентки Хмельницького музичного коледжу імені В. Заремби Наталії Петельчук. Особливо зворушила гостей відтворена нею жартівлива мелодія пісні «Киселик», записана і оброблена для бандури Костем Місевичем у рідному селі Глезнів сто років тому.

Говорили й про те, як нині у місті вшановується пам`ять про події Української революції 1917-1921 років. Зокрема, зусиллями громадськості і влади повертаються із забуття імена українських героїв тієї доби, борців за державність. Так, і в мікрорайоні Лезневе, зокрема, одну з центральних вулиць Московську перейменовано на вулицю Костя Місевича. Нею чимало учнів щоранку поспішають до школи.

Педагоги та учні оглянули експозицію, присвячену Костю Місевичу. Виставка триватиме в музеї до кінця листопада. Запрошуємо школярів та студентів міста на екскурсії та лекції до музею історії міста Хмельницького.


Хмельницький цікавий



Як Хмельницький святкуватиме день міста



Другий літературно-перекладацький фестиваль «TRANSLATORIUM» 28 вересня стартує в Хмельницькому