Прибутковий будинок Л.І. Дєрєвоєда 1890 р. (вул. Проскурівська, 13)

 

На розі з вул. Проскурівського підпілля. Чотириповерховий, цегляний, тинькований, у плані Г-подібний, зі зрізаним наріжжям та двома головними фасадами. Первісно триповерховий (четвертий поверх добудували на початку1970-х рр.). Виконаний в формах історизму із застосуванням мотивів модерну та ренесансно-барокової архітектури. В об’ємній композиції будинку домінує зрізане наріжжя, яке на рівні другого і третього поверху має прямокутний еркер, що підтримують два кронштейна з ліпними прикрасами. Обидва головні фасади симетричні, мають дві бічні розкріповки фланковані пілястрами. На площині між розкріповками обох фасадів – широкі балкони з ажурним мереживом кованих грат. У оздобленні будинку застосований ліпний декор, деталі якого підкреслено пофарбуванням. Первісний триповерховий об’єм виділяється лінією старого карнизу.

Збудував будинок у 1890-х рр. дворянин Людвіг Іванович Дєревоєд.

Л. Дєревоєд народився у 1830 р. в родині дворян Мінської губернії, отримав університетську освіту в галузі фармацевтики та звання провізора. У 1871 р. переїхав у Проскурів, де одружився з донькою місцевого аптекаря М. Янкевича. Оселившись у будинку Янкевичів, став управляючим аптекою тестя, яка розміщувалась в одноповерховому будинку на розі Олександрівської (нині вул. Проскурівська) і провулка, що вів до єврейських кварталів (нині район центрального ринку). Цікаво, що саме завдяки діючій з середини ХІХ ст. тут єдиної на все місто аптеці, цей провулок згодом отримав назву – вулиця Аптекарська (нині – вул. Проскурівського підпілля).

У 1890 р. Л. Дєревоєд замовив проект триповерхового прибуткового будинку. Підготовка до будівництва та будівельні роботи зайняли тривалий час, але будинок вийшов на славу. Перший поверх нового будинку Л. Дєревоєд відвів під аптеку.

Маючи авторитет доброчесного аптекаря, Л. Дєревоєд відігравав помітну роль у громадському житті міста. Зокрема, з 1880 р. протягом чверть століття був гласним міської думи. Розвиваючи власну справу в аптечному бізнесі, Л. Дєревоєд став одним із найбільших домовласників міста та одним із найбагатших мешканців Проскурова. Прибутки з фармацевтики доповнювали надходження від нерухомості – частину першого поверху триповерхового будинку займав магазин польського споживчого товариства, напівпідвал орендував «Погребок рейнсковых вин», верхні поверхи – різні установи та квартиранти. Крім того, на початку ХХ ст. Л. Дєревоєд володів ще трьома будинками у цьому ж кварталі: одноповерховим з крамницями (по вул. Олександрівській, не зберігся), одноповерховим з кінотеатром «Оаза» (див. Кінотеатр «Оаза», вул. Проскурівського підпілля, 34) та двоповерховим, який орендував Проскурівський повітовий З’їзд мирових суддів (див. З’їзд мирових суддів, вул. Проскурівського підпілля, 32).

Після встановлення радянської влади, у 1921 р. усе майно родини Дєревоєдів, разом з аптекою, було націоналізоване. На базі приватної аптеки створили «Першу державну аптеку». Під час нацистської окупації Проскурова (липень 1941 – березень 1944 рр.) в роки Другої світової війни, колишній будинок Дєревоєда перебував у розпорядженні служби німецького військового спецзв’язку, яка обслуговувала магістральну кабельну телефонно-телеграфну лінію Рівне (адміністративний центр Райхкомісаріату «Україна») – Проскурів – Вінниця (Ставка Гітлера). Німецьке обладнання зв’язку МЕ-8 на цій кабельній лінії було першим кабельним обладнанням, встановленим у Проскурові, та після війни тривалий час використовувалось для потреб вітчизняного зв’язку. Адже, з 1945 р. колишній будинок Дєревоєда віддали у розпорядження зв’язківців – тут розмістились обласне управління зв’язку, телеграф і міжміська телефонна станція з переговорним пунктом. З часом зв’язківці зробили декілька ремонтів та перебудов. Зокрема, у 1971 р. був надбудуваний четвертий поверх. У 90-ті роки обласне управління зв’язку реорганізували у філію ВАТ «Укртелеком». Одночасно відбулись зміни у техніці зв’язку, що зробило не потрібним користування телеграфом та утримувати телефонний переговорний пункт. Отже, з 2016 р. зв’язківці звільнили приміщення першого поверху історичної будівлі, віддавши їх у користування різних закладів. Серед них – аптека «Синиця», яка у 2017 р. в фойє свого закладу відкрила міні-музей аптечної справи.

Сергій Єсюнін


Наказом управлінням культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької облдержадміністрації від 04.06.2018 №69н затверджено межі та режими використання зон охорони пам’яток місцевого значення, визначених науково-проектною документацією «Історико-архітектурний опорний план м. Хмельницького з визначенням меж та режимів використання зон охорони пам’яток, історичних ареалів», розроблену ПОГ «Інститут культурної спадщини» ВРОКСУ.

Відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам’яток, історичних ареалів населених місць забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.


29000, місто Хмельницький, вул. Проскурівська, 30

Довідки щодо документообігу за телефоном: (0382) 70-35-25

Режим роботи Управління культури і туризму

Початок робочого дня: 8:00
Обідня перерва: 12:00 –13:00,
Закінчення робочого дня: 17:15*

* У п'ятницю закінчення робочого дня: 16:00







Відео


Хмельницький цікавий



Майстерклас до Великодня



"Читати, щоб бути в тренді": як пройшов Всеукраїнський тиждень дитячого та юнацького читання