Самчиківське диво – для настрою і зцілення душі

Веселкове різнобарв`я у виставковій залі випромінює живодайну свіжість, гармонію, наснажує душу співати і творити. Нові художні роботи майстрів з історичного села Самчики, що в Старокостянтинівському районі Хмельниччини, продовжують дивувати глядачів самобутністю розпису, неповторністю композиції, розчулюють непідробною, щирою любов`ю до рідної природи, історії, культури…

Чергова виставка знаних та улюблених художників Геннадія Раковського, Олександра Пажимського, Михайла Юзвука, Сергія Касьянова та Ольги Полупан в музеї історії міста Хмельницького зібрала повнісіньку залу гостей, закоханих у красу самчиківського розпису.

З вітальним словом до товариства звернулася директор музею Галина Барабаш.

Заступник Хмельницького міського голови Галина Мельник подякувала майстрам за співпрацю, запропонувала й надалі брати участь у міських мистецьких проектах.

Скажімо, є потреба прикрасити автентичним розписом  міські заклади освіти, зокрема, дитячі садочки, які вже збудовано і ще будуються з ініціативи міської ради. Дуже прикрасив би обласний центр і привабив гостей, туристів мурал на одній з будівель у центрі міста за мотивами самчиківського розпису.

З творчим святом привітала шановних майстрів заступник начальника управління культури і туризму Світлана Шевченко та вручила подяки за плідну співпрацю.

Про становлення самчиківської школи художнього розпису, здобутки художників – майстрів народної творчості розповідали їхні добрі друзі: мистецтвознавець Людмила Рожко-Павленко, голова обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва Таїсія Стан, доцент Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, голова обласного відділення Українського геральдичного товариства Валентин Ільїнський.

Майстри Геннадій Раковський, Михайло Юзвук, Сергій Касьянов, Ольна Полупан  розповіли  про творчі досягнення, поділилися секретами копіткої праці. Майстри – невтомні трудівники, адже не лише без упину шукають нові сюжети і композиційні, колористичні вирішення для своїх робіт, знаходять нове поле для втілення художніх задумів: від незвичайних предметів, на які наноситься розпис,  до оформлення будівель… А й продовжують передавати своє уміння і натхнення дітям і юнацтву. Та що там – навіть дорослі люди по всій Україні бажають засвоїти дивовижну орнаментику самчиківського дива. Тож  художники дають майстер-класи по всій Україні і в столиці. "Дуже тепло нас приймали в Краматорську, Бахмуті, – діляться Віктор Раковський та Сергій Касьянов. – Східняки переконували нас, що якби ми, інші наші творчі земляки зі своїми роботами, своїм духовним досвідом ще раніше і частіше почали обмінюватися з ними, їхнім молодим поколінням такими візитами, то не було б на східних теренах України такої чорної біди". Адже мистецтво, саме мистецтво з народних витоків, яке пробуджує найсвітліші душевні порухи, здатне єднати, олюднювати, нести добро і світло.

На замріяне споглядання мистецьких творів гостей налаштувала Катерина Хатько, студентка І курсу Хмельницького музичного коледжу імені Владислава Заремби, яка віртуозно виконала мелодійні музичні композиції на бандурі.

З великим інтересом сприйняли самчиківські мальовки художників та розписні тарелі роботи майстра Віктора Раковського майбутні дизайнери, учні Хмельницького ВПУ № 25.

Для них Віктор Геннадійович Раковський, директор Самчиківської художньої школи традиційного народного декоративно-прикладного мистецтва,  після урочистого відкриття експозиції провів майстер-клас.

А на згадку про цікаву співпрацю, яка взаємно збагачує, учасники дійства зробили спільну світлину.

Отримати приємні враження, зануритися в чудесне царство квітуючих кольорів самчиківського розпису запрошуємо впродовж місяця в мистецькій залі музею історії міста Хмельницького.