Адміністративний будинок ІІ пол. ХІХ ст.

Адміністративний будинок ІІ пол. ХІХ ст. (вул. Кам’янецька, 39)

Комплекс споруд, які побудовані у різні роки ХІХ – ХХ ст., серед яких виокремлюється «старий» корпус в'язниці та мур з в’їзною брамою. Корпус триповерховий, кам’яно-цегляний, тинькований, у плані прямокутний. Стриманий декор будівлі має лише маловиразне розчленування площини фасадів лопатками та поясками, а також широкий карниз та завершення вікон клинчастими перемичками із замковими каменями. Будівля пофарбована у білий колір. Мур з в’їзною брамою розташований уздовж вул. Кам’янецької, кам’яно-цегляний, тинькований, облицьований у 70-х роках ХХ ст. плиткою, брама закладена цеглою.

Про існування «тюремного замку, що стоїть на Кам’янецькому тракті», згадується наприкінці XVIII ст. На плані Проскурова 1824 р. він був позначений двома спорудами – кам'яний будинок із двома приміщеннями для ув’язнених та одноповерховий будинок для тюремного наглядача.

В 1830 р. було завершено повну перебудову в'язниці за «Зразковим проектом повітового тюремного замку», розробленим на початку ХІХ ст. столичним зодчим А. Захаровим та реалізованим у багатьох містах імперії. Відтепер Проскурівський тюремний замок мав просторе приміщення з окремими камерами для малолітніх злочинців, карних злочинців (2 камери), боржників, для тих, хто здійснив легкі злочини, жіноче відділення з камерами для повнолітніх та малолітніх, а також лазарет. Навколо цієї будівлі було подвір’я, яке оточував високий мур, в'їзд до замку був через браму з прибудованими по боках адміністративно-господарськими корпусами. Кошторис перебудови склав 8265 руб. У ХІХ ст. в'язниця ще двічі капітально перебудовувалась (добудований третій поверх тощо). На утримання в'язниці виділялися кошти з міського бюджету, у штаті була лише одна людина – тюремний наглядач, охорону здійснювала варта місцевої поліції. Наприкінці ХІХ ст. штат в'язниці було розширено – введена посада начальника в'язниці і двох його помічників-наглядачів.

У перші роки радянської влади проскурівська в'язниця була розширена. У 1925 р. її територія значно збільшилась за рахунок приєднання двоповерхового корпусу тютюнової фабрики, що була поруч. Ця фабрика побудована у 1889 р., належала місцевому купцю Арону Шварцману і працювала до 1924 р. (у кращі свої роки випускала до 2-х тис. пудів тютюну і 16 тис. цигарок). Всього за півроку цехи тютюнової фабрики були переобладнанні під камери, а територія в'язниці розширилась до нинішніх розмірів. Один із корпусів фабрики зберігся до наших днів та примикає до в'язниці зі східного боку – він був на початку ХХ ст. перебудований під житловий будинок (нині – двоповерховий будинок у глибині кварталу, вул. Соборна, 38/1).

У повоєнні роки проскурівська в'язниця була передана до відомства УМВС і нині тут міститься слідчий ізолятор (СІЗО) №29. Приміщення старої в'язниці розташовано на внутрішній території СІЗО, та використовується за призначенням.

Сергій Єсюнін

Наказом управлінням культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької облдержадміністрації від 04.06.2018 №69н затверджено межі та режими використання зон охорони пам’яток місцевого значення, визначених науково-проектною документацією «Історико-архітектурний опорний план м. Хмельницького з визначенням меж та режимів використання зон охорони пам’яток, історичних ареалів», розроблену ПОГ «Інститут культурної спадщини» ВРОКСУ.

Відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам’яток, історичних ареалів населених місць забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

29000, місто Хмельницький, вул. Проскурівська, 30

Довідки щодо документообігу за телефоном: (0382) 70-35-25

Режим роботи Управління культури і туризму

Початок робочого дня: 8:00
Обідня перерва: 12:00 –13:00,
Закінчення робочого дня: 17:15*

* У п'ятницю закінчення робочого дня: 16:00