Готель «Петербурзький» Ш. Сколецької 1897 р. (вул. Проскурівська, 33)

На розі з вул. Грушевського. Двоповерховий, цегляний, тинькований, у плані прямокутний. Зведений у неоренесансних формах. Фасад витримано у лаконічному ритмі віконних прорізів та має симетричну композицію, основу якої складають центральна та дві бічні розкріповки. Бічні розкріповки на рівні другого поверху підкреслено міжвіконними напівколонами та увінчані аттиками з арковим завершенням та овальним слуховим вікном у центрі, центральну вісь на рівні другого поверху підкреслено спареними напівколонами та багатоступінчастим аттиком з накладним трикутним фронтоном, на тимпані якого ліпна дата спорудження будинку – 1897. Візуально виокремлюються два яруси – перший поверх, який за останні десятиліття був пристосований під крамниці, і внаслідок чисельних перебудов втратив старовинний декор, та другий поверх, що зберіг історичне оформлення. Будинок увінчує широкий фриз із спареними арковими слуховими віконцями та карниз, оздоблений зубчиками. На рівні даху влаштовано парапет із цегляних стовпчиків і ажурних металевий грат. Дах двоскатний, перебудований у повоєнні роки. Втрачені балкони другого поверху.

Будинок є типовим для забудови Проскурова кінця ХІХ – початку ХХ ст. та має цінність як частина історичного середовища центральної вулиці міста.

Побудований у 1897 р. Тут розташовувався готель «Петербурзький» – один із найкращих у місті. Власницею готелю була місцева купчиха Шейва Сколецька. Після початку Першої світової війни, у 1914 р. готель був перейменований на «Петроградський». Такий крок був пов’язаний з масовою хвилею антинімецьких настроїв у всій Російській імперії. Нагадаємо, що у Першій світовій війні, саме Німеччина була головним ворогом, і, навіть столицю Санкт-Петербург перейменували тоді на російський лад, на Петроград. Серед постояльців готелю можна згадати чимало відомих осіб. У 1901 р. проїздом у Кам’янець-Подільський тут кілька днів перебував один із фундаторів музичної освіти на Поділлі Т. Ганицький. Восени 1905 р. у готелі зупинявся організатор перших народних пересувних виставок В'ячеслав Розвадовський – відомий український художник і педагог, засновник Кам’янець-Подільської художньої школи з інтернатом для сільських дітей. Художня виставка була розгорнута напроти готелю, в одному з приміщень міського саду. Серед картин були представлені роботи Розвадовського, Рєпіна, Куїнджі, Макушенка, Богданова-Бєльського, Реріха. Для тодішнього Проскурова подібна виставка стала справжньою подією в культурному житті.

Нині використовується для адміністративних та комерційних потреб.

  1. Подолия. – 1914. – 14 сентября.

Сергій Єсюнін


Наказом управлінням культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької облдержадміністрації від 04.06.2018 №69н затверджено межі та режими використання зон охорони пам’яток місцевого значення, визначених науково-проектною документацією «Історико-архітектурний опорний план м. Хмельницького з визначенням меж та режимів використання зон охорони пам’яток, історичних ареалів», розроблену ПОГ «Інститут культурної спадщини» ВРОКСУ.

Відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам’яток, історичних ареалів населених місць забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.


29000, місто Хмельницький, вул. Проскурівська, 30

Довідки щодо документообігу за телефоном: (0382) 70-35-25

Режим роботи Управління культури і туризму

Початок робочого дня: 8:00
Обідня перерва: 12:00 –13:00,
Закінчення робочого дня: 17:15*

* У п'ятницю закінчення робочого дня: 16:00