29000, м. Хмельницький,
вул. Проскурівська, 30
(0382) 70-35-25
15 лютого о 16:00 у Хмельницькому музеї-студії фотомистецтва відбудеться відкриття виставки фотографій "Луганський Майдан. Сторінки спротиву" Олександра Волчанського (м.Луганськ).
Луганський Майдан. Хто були ті, що вийшливідстояти свої позиції? Скільки було тих, що вийшли в таких складних умовах, як на Луганщині, де за вільну думку просто вбивали? Скільки часу знаходились там, попри те, що з кожним днем небезпека зростала? Якою була кількість тих, хто їх підтримував, але вийти відкрито не наважувався?
Зараз дехто намагається применшити значимість донецького і луганського Майданів як громадянських протестів проти свавілля тодішньої злочинної влади. У соціальних мережах та на інтернет-ресурсах зникають фото- та відеодокази донецьких і луганських протестів. Є ті, хто намагається перекласти відповідальність та нав’язати саме донеччанам та луганчанам почуття провини за ту страшну війну, яка потім прийшла на ці землі.
Саме тому важливо, що є ті свідки та учасники подій, чий фотографічний документальний «голос» став беззаперечним доказом активної позиції луганчан, неупередженим фіксатором подій.
Олександр Волчанський з першого дня був серед активістів Луганського Майдану. Він той, завдяки кому існує фотографічний літопис буремних подій 2013-2014 роківяк історія луганського спротиву, що назавжди занесена в архів Революції Гідності.
Олександр уперше з сім'єю прийшов на Віче 24 листопада 2013 року. Він уже знав з новин проподії в Києві, а побачивши в кабіні ліфта у себе в будинку листівку, що запрошує на недільне Віче за євроінтеграцію України, вирішив з родиною сходити. Захоплюючись фотографією з дитинства, і в дорослому житті не розлучався з фотокамерою. До речі, свою любов до фотографії передав і доньці, яка на час революційних подій в Луганську вже була студенткою Луганської державної академії культури та мистецтв за спеціальністю «Операторська та фотомайстерність». Тож Олександр запропонував їй взяти фотоапарат і робити репортаж. Під час мітингу часто підміняв її: брав фотоапарат і знимкував те, що відбувається. Після мітингу весь фоторепортаж опублікував в усіх соціальних мережах, в яких був зареєстрований. Це стало початком його фіксації подій у Луганську.
Після реакції в соціальних мережах укріпилося розуміння своїх дійтавласної відповідальності за те, щоб показувати широкому загалу, що у Луганську багато сучасних прогресивних людей з європейським мисленням, що луганчани – це справжні патріоти України, для яких важливе її майбутнє.
Пізніше стало зрозуміло, що фотозвіти Олександра Волчанського стали необхідні і для фотофіксації порушень з боку проросійськи налаштованих учасників антимайдану.
У його архіві збережені всі фото – від першого виходу на недільне Віче 24 листопада 2013 року до останньої акції Громадського сектору Луганського Євромайдану 28 квітня 2014 року. Весь цей час він був на акціях з фотоапаратом. Пізніше, коли там стало фізично небезпечно, фотографував на камеру телефона. За весь цей час було знято близько 7000 фотографій, велика частина опублікована в Інтернеті.
Відтоді фотоархів Олександра Волчанського є найбільш повним та інформативним зібранням фотографій історії Луганського спротиву. Завдяки його фотодоказам збережена історична правда про те, що відбувалося у Луганську до військових подій.
Активна громадянська позиція Олександра, спочатку, можливо, навіть не усвідомлена, стала прикладом того, як одна людина може віднайти свою місію в побудові громадянського суспільства. Як доля і діяльність однієї особи впливає на хід історії не лише його рідного міста, а й всієї країни.
Довідка:
- Фотографії, зроблені Олександром на Луганському Евромайдані, часто використовували луганські ЗМІ, ілюструючи події того часу.
- Кілька разів до Олександра зверталися представники ОБСЄ в Луганську з проханням надати фотографії з акцій.
- Після виїзду родини Волчанських в липні 2014 року з Луганська фотографії часто використовувалися в публікаціях, пов'язаних з Луганськом і подіями 2013-2014 р, журналістами сайту Informator.media (раніше informator.lg.ua). Сайт висвітлює події в Луганській і Донецькій областях. На цьому ж сайті працює і Олександр. Часто надходили прохання від луганчан надіслати фото певних подій.
- Під час роботи Олександра в Києві на сайті Informator.media і в громадській організації БФ «Восток-SOS» його фото часто використовувалися в матеріалах, які надавалися різним міжнародним організаціям.
- Фото з архіву Олександра були використані Українським інститутом національної пам’яті у проекті «Майдан: усна історія». У рамках цього проекту були зібрані спогади про Революцію Гідності. 21 листопада 2017 року в заході, присвяченому четвертій річниці Революції Гідності, відбулася презентація першої частини третього випуску збірника спогадів про події Революції Гідності «Майдан від першої особи. Регіональний вимір».
- 10 фотографій з Луганського Євромайдану були представлені на виставці «Особисті історії Революції Гідності», яка відкрилася 12 грудня в музеї «Територія терору» (м. Львів, просп. Чорновола, 45 г). (www.facebook.com/events/
- Близько 80 фотографій були надруковані до третьої річниці благодійної організації «Благодійний фонд«Восток-SOS», бо основний склад організації —активісти Луганського Євромайдану.
- На початку червня 2017 року ця виставка була показана в Сєвєродонецьку на фестивалі «32 травня», організованому БФ «Восток-SOS».