29000, м. Хмельницький,
вул. Проскурівська, 30
(0382) 70-35-25
Вечір розмов та поезії з Настасією Семенюк відбувся 21 листопада у читальній залі Центральної публічної бібліотеки. Прихильників творчості поетки зібралось чимало. Вони мали можливість у межах літературного заходу задонатити будь-яку комфортну суму на потреби наших ЗСУ.
21 листопада — важлива дата для українців. Нині ми відзначаємо День Гідності та Свободи. Тож модераторка події насамперед запросила всіх присутніх вшанувати хвилиною мовчання людей, які під час Революції Гідності та Помаранчевої революції стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод українців, а також Героїв, які віддали життя у сучасній російсько-українській війні.
Далі поетка розповіла про себе, пояснюючи: «Я — Настасія Семенюк. І це не псевдонім! Частенько виправляю своє особливе, улюблене “Настасія”, тому що кожен другий додає до нього букву “А”». У творчому доробку Настасії вже близько трьох сотень віршів, які вона вмістила в опубліковані збірки. Зараз до видання готує наступну книжечку. До неї увійдуть вірші, написані після початку повномасштабного вторгнення. «Мене не надихає війна. Мене надихає сила українців, спільність, те, що ми всі об’єдналися проти ворога. Мене надихає близькість із рідними, друзями», — наголошує поетка.
Також Настасія Семенюк зауважує, що й у вирі теперішніх подій, і взагалі для неї дуже важливим є питання української мови. Гостя цитує Ірину Фаріон: «Мова — це кордон». Від себе додає: «Слово — це зараз зброя тих, хто воює в тилу. Правда на сторінках книг залишиться назавжди як доказ злочинів, які вчиняє ворог. Тут, на відміну від соціальних мереж, нічого не стирається, не видаляється». Тому дуже потрібною роботою у час війни вважає літературну працю.
Віршами Настасія озвучує важливі речі, котрі необхідно почути і їй самій, і її читачам. Кожна поезія авторки — то нескінченна гармонія слів і почуттів. Її поезія змушує зупинитися у швидкому потоці буднів-днів, сповільнити ходу. Віршовані рядки йдуть із самого серця, відкриваючи читачеві найтендітніші струни буття…
Чимало своїх поезій авторка присвячує жінкам, які чекають чоловіків з війни, відзначаючи, що ті проживають надскладний досвід, захоплюючи поетку власними силою і терпеливістю.
Коментуючи сьогоднішню зустріч, модераторка Леся Кутей додає: «Творчість сучасників — особливий різновид мистецтва. Поезії Настасії Семенюк про все, що хвилює кожного з нас. У них знаходимо світлі почуття та тривоги, спогади про минуле та біль за теперішнє. Кожен рядок — відверті думки українців».
Окремо додамо, що під час творчої зустрічі вдалося зібрати 5,5 тис. грн. Кошти вже передали на потреби 155 бригади наших ЗСУ, у лавах котрої Україну боронить наш колега Роман Велнянко.