Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів

11 Квітня 2025 р.
Прес-центр

11 квітня музей історії міста Хмельницького експонує просто неба стрітвиставку «Stalag 355»

Щорічно, 11 квітня, в усьому цивілізованому світі відзначають пам’ятну дату — Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів (International Day of Fascist Concentration Camps Prisoners Liberation). Ця дата була обрана світовою спільнотою за ініціативи ООН невипадково, адже саме цього дня 1945 року відбулося повстання в’язнів концтабору Бухенвальд, коли визвольна американська армія зайшла на його територію.

Аби нагадати хмельничанам про одну з найжахливіших сторінок літопису нашого міста, колектив музею історії міста Хмельницького організував стрітвиставку «Stalag 355», з якою можна детально ознайомитись просто неба сьогодні, 11 квітня впродовж дня, на пішохідній частині вулиці Проскурівської поруч з будівлею музею. Адже мало кому з сучасних хмельничан відомо, що в роки гітлерівської окупації під час Другої світової війни у передмісті Проскурова з серпня 1941 року до грудня 1943 року функціонував табір суворого режиму для військовополонених Stalag 355. І зі страшного загального числа 81 тисячі загиблих у Проскурові під час німецько-радянської війни 1941-1945 рр. понад 65 тисяч – в’язні Раківського концтабору Stalag 355.

…Після приходу до влади нацистів на чолі з Гітлером боротьба з інакомисленням одразу набула вкрай жорстоких форм. З початком Другої світової війни та захопленням нових територій зростає й мережа концтаборів. У ці роки на територіях, підконтрольних гітлерівцям, у концтаборах, таборах смерті, таборах суворого режиму для військовополонених, у в’язницях перебувало понад 20 мільйонів осіб (серед яких українці) із 30 країн світу. 12 мільйонів не дожили до звільнення.

Влітку-восени 1941 року на території України у нацистський полон потрапила велика кількість радянських військовополонених, які розглядалися окупантами як частина радянської ідеологічної машини та підлягали знищенню. Для утримування радянських військовополонених були створені різні типи таборів відповідно до військових звань бранців. Це були так звані шталаги – для рядового і сержантського складу, офлаги – відповідно, для офіцерів тощо. Загалом на теренах окупованої УРСР нацистське командування створило 180 великих стаціонарних таборів. Серед них був і Stalag 355 – подоба табору просто неба, оточеного рядами колючого дроту, де бранців тримали і лютими морозними зимами, і спекотного літа, і за жахливої негоди у міжсезоння у так званий дикий спосіб: за таких умов і худобу ніхто ніколи не утримував…

…Бранців розташовували просто неба, де вони мали і працювати, і відпочивати, і їсти, і справляти фізіологічні потреби. Найбільше гинуло людей від гострих інфекційних кишкових захворювань, до чого призводило вживання щоденного раціону, що складався з 300 грамів так званого ерзац-хлібу та двох тарілок гнилої баланди фактично навпіл із багнюкою. Мало хто взагалі міг вижити після кількох прийомів подібного харчування, тому знесилені бранці вдавалися до вживання кори, трави, траплялися випадки і канібалізму. Доведені до відчаю і стану худоби деякі з них фактично дичавіли і намагалися їсти трупне м'ясо померлих. На тих, хто не корився табірному розпорядку, очікував бетонний карцер на кілька діб, з якого жодному з бунтівників вийти живим не вдалося…

Широкому загалу на Проскурівській, 30 представлено інстальовані стенди зі сканами історичних документів, мапи, світлини, маловідомі історичні факти про злочинну нацистську діяльність у часи окупації на території Проскурова, охопленого цілою мережею філій Раківського концтабору суворого режиму для військовополонених рядового та сержантського складу Червоної армії.

Будь-який момент в історії нашого міста важливий, наскільки би він не був жахливим і огидним, і відвертатися від цих страшних подій ми не маємо права. Про заздалегідь сплановані злодіяння нацистів маємо знати не лише ми з вами, а й наші нащадки, аби не дати нацизму в подальшому жодного шансу піти в наступ на нашій землі.

На жаль, сьогодні ми бачимо часткове віддзеркалення тих страшних подій з боку рашистської армії на території сучасної України: вбивства мирного українського населення та військовополонених, репресивна російська практика використання фільтраційних таборів для українців, зокрема для цивільного населення. Порушуючи Конвенцію ООН про права дитини, росія продовжує викрадати українських дітей та примусово переміщувати на свої території.

Вічна пам’ять усім безневинним жертвам злочинного режиму!

Ніколи не пробачимо! Ніколи не забудемо!

Вікторія Папонова, музей історії міста Хмельницького