Військовий та письменник Артур Дронь познайомив хмельничан зі своєю творчістю

• 29 Вересня 2025 р.
• Прес-центр

Про віру, про любов, культуру і війну 26 вересня з читачами щиро й емоційно спілкувався молодий письменник з Івано-Франківська Артур Дронь. У Мистецькому дворику в межах Хмельницького міського літературного фестивалю «Слово єднає — 2025» відбулася презентація його книги «Гемінґвей нічого не знає». Захід талановито модерувала Тетяна Пилипець, директорка Львівської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Романа Іваничука.

Артур Дронь — автор поезії (збірки «Гуртожиток №6» і «Тут були ми») та прози. Військовослужбовець. 2025-го у «Видавництві Старого Лева» побачила світ його перша прозова книга «Гемінґвей нічого не знає».

Захід відкрили емоційно — піснею «Ми вистоїмо», яку виконала студентка Хмельницького фахового музичного коледжу ім. В. Заремби Ангеліна Лозінська. За традицією вшанували хвилиною мовчання всіх, хто поліг у російсько-українській війні. Заступник міського голови Михайло Кривак, який був присутній, відзначив важливість подібних літературних подій та привітав із Днем міста Хмельницького.

«Гемінґвей нічого не знає» — це збірка короткої прози, що стала особистим свідченням перебування автора на війні. Несучи в собі важливі психотерапевтичні сенси, вона допоможе читачеві прожити й осмислити непрості життєві істини. Тут і про віру на фронті, і про братерство між військовими, страх і надію, смерть, і про любов. «Я хотів, щоб ця книга стала важливою не тільки для мене — аби вона відгукнулась комусь, аби в якийсь спосіб працювала й з іншими людьми. Я чув таку потребу. Не з острахом, але з переживанням чекав, коли вийде з друку. Тому позивні відгуки, хороші слова я сприймаю саме в такому ключі, мені стає спокійніше: книжка працює, комусь відгукується. І це найкраще, що можна собі побажати. Вона складна, вона про болюче, але в такому контексті вона і про спокій», — говорить автор.

На презентації Артур багато читав, тамуючи подих слухачів рядками, фразами, що вражали істинністю та головою правдивістю сказаного. Його тексти, про що відкрито заявила Тетяна Пилипець на самому початку, дійсно геніальні, як і автор. Чи то війна, чи то власна життєва історія дали в молодому віці проникливу мудрість говорити, писати влучно.

Він розповів про біль військових, які на службі вже чотири роки, а їх немає ким замінити, про двояке ставлення: з однієї сторони — як до героїв,  а з іншої — як до тих, хто залишається сам на сам з купою проблем. Про те, як їм складно бути відкритими фізично з рідними й близькими, коли приїздять у відпустки або під час інших коротких етапів між перебуванням на війні.

Також розказав про бульбашку з горстки людей, в яку потрапляють оборонці, і ті, хто залучені у волонтерство, і ті, хто просто намагаються зробити свій вклад у захист країни, опиняючись винятково лиш серед тих, хто має абсолютно здорове розуміння того, що відбувається, в чому ми живемо.

А ще… про культуру: про українську — яка працює, виховуючи покоління захисників, і про російську — яка не працює, бо поруч з нею ростуть загарбники та вбивці. І про віру, яка йде з людиною, даючи або ж ні на межі життя і смерті відчуття Божої присутності.

Загалом нині Артур Дронь відкрив багато сенсів. Змусив задуматися. Полишив слухачам посмак доторку до глибоких істин та міцне бажання прочитати його книги.

Центральна публічна бібліотека м. Хмельницького також до зустрічі підготувала виставку книг та виставку цитат захисників Хмельницької міської ТГ.

Хмельницький цікавий

---

У 1991 році Марія Ковбасіста стала ініціаторкою створення дитячого ансамблю бандуристів “Намистечко”. Про зразковий аматорський колектив бандуристів, яки діє у Хмельницькій школі мистецтв,— наша розмова.

---

Великодня інсталяція у середмісті

---