«Квіт Подільського танцю»: як Хмельницький відроджує та діджиталізує хореографічну спадщину регіону

Історія проєкту «Квіт хореографічних традицій Поділля: цифрова колекція подільських народно-сценічних танців» офіційно розпочалася ще на початку літа 2026 року: у червні стало відомо, що Управління культури і туризму Хмельницької міської ради здобуло перемогу в конкурсній програмі «Культурна спадщина» від Українського культурного фонду. Завдяки грантовій підтримці та співфінансуванню з міського бюджету вдалося запустити масштабну роботу, яка об’єднала наукові дослідження, реконструкцію танців, музичні аранжування, освітні ініціативи та сучасні ІТ-технології.

Головною метою цієї культурно-мистецької ініціативи було повернення в сучасний простір унікальних хореографічних постановок видатних подільських балетмейстерів. Для цього команда проєкту виконала великий обсяг практичної роботи. Базовим майданчиком для відпрацювання відновленої хореографії став Народний художній колектив ансамбль танцю «Веснянка». На його базі балетмейстери опрацювали та поставили 10 знакових хореографічних номерів (серед яких «Дударі», «Кривуляк», «Клин», «Подільські гуляночки» тощо). До консультацій залучили й ветеранів подільської сцени, які свого часу виконували ці номери в оригінальних складах легендарних ансамблів «Поділля» та «Гонта». А щоб поширити подільську хореографію за межі нашої області, команда вирушила у творчі мандрівки Україною та провела виїзні репетиції, передаючи відновлені танці провідним колективам із Рівного, Києва та Кропивницького. Паралельно тривав процес створення нових музичних аранжувань та збір архівних матеріалів — унікальних світлин, афіш і документів.


Яскравою та емоційною кульмінацією першого етапу проєкту стали хореографічні події, які відбулися 5 та 6 вересня в Молодіжному парку Хмельницького під гаслом «Поки танцюємо — традиції живуть!». Під час концерту-презентації 5 вересня глядачам уперше представили всі 10 відновлених танців. На сцену вийшли кращі колективи з Хмельницького, Рівного, Києва та Кропивницького, а сам захід супроводжувався збором коштів на підтримку Збройних Сил України.

Особливо незабутнім моментом став танцювальний майстер-клас і масштабний флешмоб, під час якого учасники колективів разом із глядачами спільно виконали подільський танець «Бакотчанка».


Для тих, хто не зміг відвідати подію особисто або бажає знову відчути цю неймовірну атмосферу, повний запис концерту від 5 вересня вже доступний для перегляду на YouTube. 


Другий день відзначився відродженням традицій Міжнародного хореографічного фестивалю «Глушенков Фольк Фест» — з ярмарком ремесел, майстер-класами, дитячими іграми та насиченою програмою з українськими народними танцями й танцями народів світу.


Окрім концертних виступів, проєкт має важливий освітній складник. Вже незабаром у закладах дошкільної освіти Хмельницького відбудуться інтерактивні освітньо-ігрові програми, які знайомитимуть дітлахів із традиціями рідного краю через гру та рух. Ці заходи мають на меті зацікавити наймолодших мешканців громади подільською культурою та заохотити їх вступати до дитячих колективів народного танцю.


Наразі команда проєкту активно переходить до наступного відповідального етапу — цифрового: триває створення та наповнення відкритого вебпорталу Podillia.dance. На ньому розмістять якісні відеозаписи відтворених танців, їхні фонограми, методичні матеріали для освітян і хореографів, а також великий оцифрований архів історії подільських колективів та багато іншого.

Відповідно до графіку реалізації проєкту, активна фаза триватиме до кінця жовтня 2026 року, коли цифрова платформа офіційно стане відкритою для всіх користувачів. Проте на цьому робота не зупиниться: вебпортал регулярно оновлюватиметься та наповнюватиметься новими архівними й освітніми матеріалами. Більше того, команда не планує обмежуватися лише цими десятьма постановками — дослідження, відновлення та повернення на сцену багатої хореографічної спадщини Поділля триватимуть і надалі, адже подільський танець має жити, надихати та бути доступним для кожного.

Цей проєкт є яскравим прикладом ефективного кроссекторального підходу, що поєднує культуру, освіту, діджиталізацію та медіа, а створення відкритої цифрової бази дозволить надійно захистити подільську спадщину від забуття та втрати. 


Стежити за перебігом реалізації проєкту можна на офіційних сторінках у соціальних мережах: