8-9 травня 1945. З історії пам’ятних дат

7 травня 1945 року в штабі Ейзенгауера в Реймсі генерал Йодль підписав попередній протокол про капітуляцію Німеччини.

8 травня 1945 р. в передмісті Берліна Карлсгорсті перед представниками США, СРСР, Великої Британії, Франції генерал-фельдмаршал В. Кейтель від імені німецького уряду підписав Акт про беззастережну капітуляцію німецьких збройних сил. Це була перемога.

З цієї нагоди цього дня в багатьох містах Європи та США були проведені багатолюдні святкування.

22 листопада 2004 року, рішенням 59-ї сесії Генеральної асамблеї ООН, 8 та 9 травня було проголошено Днями пам’яті та примирення. У резолюції ООН пропонується державам-членам ООН, неурядовим організаціям і приватним особам відзначати один чи обидва ці дні - 8 і 9 травня - як День пам’яті усіх жертв Другої світової війни.

День пам'яті жертв Другої світової війни та примирення між країнами-учасниками Другої світової війни, який відзначається 8 травня, прийнято розглядати як символ перемоги над нацизмом. Офіційне гасло пам’ятних заходів – "1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо". Символом Дня пам’яті та примирення з 2014 року є квітка маку. Її графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі.

З 2015 року Україна проводить офіційні заходи з нагоди завершення Другої світової війни в Європі та перемоги над нацизмом. Ці заходи проходять два дні — 8 й 9 травня. Вшанування загиблих розпочинається 8 травня — разом з Європою та світом, і продовжується традиційно 9 травня.

Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства. Друга світова війна не мала собі рівних за розмахом бойових дій, застосування техніки, кількістю учасників і жертв, політичними, економічними та технологічними наслідками. Цей день присвячений пам’яті понад 80 мільйонів людей, чиї життя були обірвані насильством світового масштабу, людей усіх рас і націй. Це згадка про тих, хто загинув на фронтах, хто загинув під час бомбардувань, побував у полоні, концтаборах, чи просто зник безвісти у вихорі війни.

З усіх континентів найбільш постраждала Європа. Її поля були зриті траншеями, окопами, нашпиговані мінами, снарядами, осколками. Багато міст і сіл лежали в руїнах. Мільйони людей залишились без житла, опинилися на чужині. Промислове виробництво у країнах Європи скоротилося на 40%.

Друга світова війна була складним політичним і соціальним явищем. Амбіції державних керманичів зростали постійно протягом війни. Війська за наказами своїх головнокомандувачів, незважаючи на жодні людські втрати, прагнули захопити якомога більше територій, аби досягнути повоєнних геополітичних переваг. Ціна перемоги виявилась занадто високою. З одного боку, це був наслідок жорстокої окупаційної політики, безжального знищення мирного населення. З іншого, був наслідок панування сталінської системи, яка не цінувала людського життя. Перемога будь-якою ціною. Завалити ворога трупами своїх солдатів.

Запеклі битви та знищення цілих міст, депортації та концтабори − український народ, як і багато інших, пережив ці жахіття. Ціна такої війни була занадто високою для усього світу. Україна зробила гідний внесок у розгром Німеччини та її союзників. Тому Свято Перемоги у війні це також свято її народу. Це - День загальнонаціональної гордості, а разом з тим - загальнонаціональної скорботи. Україна повною мірою дізналася, що таке нацистський «новий порядок». Мільйони мешканців республіки стали його жертвами: хто загинув або був вивезений на примусові роботи, хто залишився в живих, але сповна переніс жахи окупації. Жертвами «нового порядку» стали близько 4 млн мирних громадян України. Боротьба за визволення України мала загальнонародний характер. Український народ боровся за існування себе як етносу, за збереження України як своєї Батьківщини.

У лавах радянських збройних сил воювали понад 7 млн українців. Кожен другий з них загинув на фронті, кожен другий з тих, хто залишився живим, став на все життя інвалідом. Українці становили в Червоній армії другу за чисельністю національну групу. Чималий внесок у перемогу над ворогом зробили бійці УПА (через лави котрої пройшло близько 500 тис. осіб). Вони боролись за незалежність своєї Батьківщини і не хотіли миритися з пануванням на її території тоталітарних режимів. Також кількасот тисяч українців воювали в арміях антигітлерівської коаліції (США, Канади, Франції, Польщі, Чехословаччини та ін.). Деякі українці стали національними героями держав, за свободу яких їм довелося боротися.

Більшість західноєвропейських країн відзначають День перемоги в Європі переважно 8 травня, країни Британської Співдружності - 7 травня, а Росія та деякі посткомуністичні країни відзначають 9 травня — за московським часом. Україна, Литва, Латвія, Естонія відмовилися від помпезного святкування та парадів 9 травня та вшановують пам'ять полеглих у Другій світовій війні, згідно з європейськими цінностями, саме 8 травня.

В Україні День пам’яті та примирення встановлений згідно з Законом України "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років”. У новому святі відбувається перенесення акценту з історії військових дій на історії конкретних людей, а відтак відмову від святкування на користь ушанування. Україна розпочала нову традицію відзначення 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення.

Анатолій Вальчук, зав.сектору МІМХ МПП