21 лютого - Міжнародний день рідної мови

21 Лютого 2022 р.
Прес-центр

Найбільший скарб народу – його мова. Українська мова унікальна, вона віддзеркалює душу народу, його історію. Протягом тисячоліть мова складалася, шліфувалася й передавалася нашими предками з покоління в покоління. Одночасно формувалася душа народу. Дехто вважає мову лише засобом порозуміння між людьми. Насправді ж цим не вичерпується її значення. У мові закодовує нація всю свою історію, багатовіковий досвід, здобутки культури, духовну самобутність. Мова для кожного народу стає ніби другою природою, що оточує його, живе з ним всюди і завжди. Без неї, як і без сонця, повітря, рослин, людина не може існувати.

Вислови Тараса Шевченка про мову

***

Ну що б, здавалося, слова...

Слова та голос – більш нічого.

А серце б'ється – ожива,

Як їх почує!..

***

І возвеличимо на диво

І розум наш, і наш язик…

***

Мова рідна,

слово рідне,

хто вас забуває,

той у грудях не серденько,

тільки камінь має.

***

Не одцуравсь того слова,

Що мати співала,

Як малого повивала.

***

А на москалiв не вважайте, нехай вони собi пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У ïх народ i слово, i у нас народ i слово. А чиє краще, нехай судять люди (Передмова до нездійсненного видання "Кобзаря").

Вислови про мову від Ліни Костенко

***

Сім'я вже ж вільна і нова.

Та тільки мати ледь жива.

Вона була б і вмерла вже не раз,

Та все питає, і на смертнім ложі,

а де ж те Слово,

що його Тарас

коло людей поставив на сторожі?!.

***

Мова – це також обличчя народу, воно тяжко спотворене.

***

Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу.

***

У всіх народів мова – це засіб спілкування, у нас це – фактор відчуження. Не інтелектуальне надбання століть, не код порозуміння, не першоелемент літератури, а з важкої руки Імперії ще й досі для багатьох – це ознака націоналізму, сепаратизму, причина конфліктів і моральних травм. Людина розмовляє рідною мовою, а на неї озираються (…)

***

Слова росли із грунту,мов жито,

Добірним зерном колосилась мова.

Вона як хліб.Вона мені свята,

І кров’ю предків тяжко пурпурова

***

“Ти лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть”

Ліна Костенко

Вислови про рідне слово від Лесі Українки

***

Слово – то мудрості промінь,

слово – то думка людська.

***

Слово, чому ти не твердая криця,

Що серед бою так ясно іскриться?

Чом ти не гострий, безжалісний меч,

Той, що здійма вражі голови з плеч?

***

Хто нікчемну душу має, то така ж у нього мова.

Знищити нашу мову неможливо – це те саме, що запломбувати Ніагару. (Лесь Танюк)

Мова зникає не тому, що її не вчать інші, а тому, що нею не говорять ті, хто її знає. (Х. Арце)

“Я ще можу не противитись, коли ображають мене як людину, але коли ображають мій народ, мою мову, мою культуру, як же я можу не реагувати на це?” (Михайло Коцюбинський)

Тих небагатьох, хто говорить правильно, сприймають як диваків і чужаків; власне, у юрбі вони й самі почуваються діаспорою. (Віталій Радчук)

Людина, котра знає українські слова, ще не знає мови. (Ольга Яремко, "Урок української")

Ми не дозволимо перетворити Україну на смітник інших культур і цивілізацій. Не уподібнюйтесь відомій тьоті Моті з комедії Миколи Куліша “Мина Мазайло”, яка вважала, що “гораздо пріятнєє бить ізнасілованной, чем украінізірованной”. (Лесь Танюк)

О.О. Потебня (1835-1891) – російський та український мовознавець із світовим іменем, автор, зокрема, славетної чотиритомної праці “Из записок по русской грамматике” – стверджував:

“Без знання її [української мови] українські устремління виявляться збудованими на піску”.

Варто пройнятись увагою до слів відомого російського поета, щирого друга українців Леоніда Вишеславського, який ще за радянських часів, писав: “Я певен, що знання української мови безмежно збагатить кожну російську людину, яка проживає в Україні”.

“Нове життя нового прагне слова”. (Максим Рильський)

Рушієм національного є дух, а екзистенцією духу є мова. (Вільгельм Гумбольт)

Мова – найважливіший національний ідентифікатор, завдяки якому кожна нація вирізняється з-поміж инших, усвідомлюючи себе самодостатнім та самочинним суб’єктом історії. (Ольга Федик)

Мова - це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова - це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання віків, мова - це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, інтелектуальна і мисленнєва діяльність народу. (Олесь Гончар)

Людина, яка втратила свою мову, - неповноцінна, вона другорядна в порівнянні з носієм рідної мови. (Павло Мовчан)

Хто не любить своєї рідної мови, солодких святих звуків свого дитинства, не заслуговує на ім'я людини. (Й. Г. Гердер)

Рідна мова на чужині

Ще милішою стає.

(Павло Грабовський)

Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ. І нема насильства нестерпнішого, як те, що хоче відірвати в народу спадщину, створену незчисленними поколіннями його віджилих предків. (Костянтин Ушинський)

Народ, що не усвідомлює значення рідної мови для свого вищого духовного життя і сам її покидає й відрікається, виконує над собою самовбивство.(Шафраник)

Найбільше і найдорожче добро кожного народу - це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає І своє давнє життя і свої сподіванки, розум, досвід, почування. (Панас Мирний)

Мова - духовне багатство народу. (Василь Сухомлинський)

Мова - втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови... (Максим Рильський)

Слово Шевченкове й Франкове, художні шедеври нашої класики хай стануть для нас взірцем і мірилом. (О. Гончар)

Мова — це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її. (О. Гончар)

Усі ми любимо нашу співучу та дзвінку українську мову. Та це аж ніяк не означає, що нам є чужими чи далекими мови інших народів. (П. Тичина)

Скажи мені що-небудь, щоб я тебе побачив. (Сократ)

Хто ясно думає, той ясно і говорить. (Н. Буало)

Чудова думка втрачає свою цінність, коли вона погано висловлена. (Вольтер)

Бринить-співає наша мова, Чарує, тішить і п'янить. (Олександр Олесь)

В землі віки лежала мова І врешті вибилась на світ.

О мово, ночі колискова! Прийми мій радісний привіт.

(Олександр Олесь)

Відчуваю й усвідомлюю, яка це красива й легка мова. (І. Репін)

Дивуєшся дорогоцінності мови нашої: в ній що не звук, то подарунок, все крупно, зернисто, як самі перла. (М. Гоголь)

Мова — це глибина тисячоліть. (М. Шумило)

Нападати на мову народу — це означає нападати на його серце. (Г. Лаубе)

Немає магії сильнішої, ніж магія слів. (А. Франс)

Слово є вчинок. (Л. Толстой)

Споконвіку було Слово. (Старий Завіт)

Українці — стародавній народ, а мова "їхня багатша і всеосяжніша, ніж персидська, китайська, монгольська і всілякі інші. (Е. Челебі)

Хай живе велика російська мова, але хай живе і солодко-співуча, ні з чим не зрівнянна українська мова. (В. Солоухін)

Я дуже люблю <...> народну українську мову, звучну, барвисту й таку м'яку. (Л. Толстой)

Наша Батьківщина благає допомоги красномовства, бо так багато її преславних подвигів поминається глибокою мовчанкою. (Феофан Прокопович)

Мов поганих не існує в світі,

Є лише погані язики.

(А. Бортняк)

Мова – це наша національна ознака, в мові – наша культура, сутність нашої свідомості. (Іван Огієнко)

Мова – душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб. (Іван Огієнко)

Руйнування мови – основи національної культури – це вже не просто вина, а злочин держави перед народом. (А. Мокренко)

Доля народу нерозривно зв'язана з долею мови. В свою чергу, мова народу є тим стержнем, на якому формується культурна самобутність цього народу. (Нурмагомед Гаджиахмедов)

Засвоюючи рідну мову, дитина засвоює не самі тільки слова, їх сполучення та видозміни, але безліч понять, поглядів на речі, велику кількість думок, почуттів, художніх образів, логіку і філософію мови... (Костянтин Ушинський)

Мова – це не тільки простий символ розуміння, бо вона витворюється в певній культурі, в певній традиції. В такому разі мова – це найясніший вираз нашої психіки, це найперша сторожа нашого психічного я... І поки живе мова – житиме й народ, яко національність... От чому мова завжди має таку велику вагу в національному рухові, от чому ставлять її на перше почесне місце серед головних наших питань. (Іван Огієнко)

Рідна мова – мати єдності,

батько громадянства і сторож держави.

(Мікалоюс Даукша)

Щоб любити – треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжну, величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити. (Василь Сухомлинський)

Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя. (Вольтер)

У мові, як загалом у природі, все живе, все рухається... (Ян Нецислав Бодуен де Куртене)

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову.

Пильно й ненастанно

Політь бур'ян.

Чистіша від сльози

Вона хай буде.

Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм живим життям.

(Максим Рильський)

Українці – стародавній народ, а мова їхня багатша і всеосяжніша, ніж персидська, китайська, монгольська і всілякі інші. (Евлія Челебі)

Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш. (Українське прислів’я)

Мова – то серце народу: гине мова – гине народ. (Іван Огієнко)

Мова – це кров, що оббігає тіло нації. Виточи кров – умре нація. (Юліан Дзерович)

Мова – це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її. (Олесь Гончар)

Бринить-співає наша мова, чарує, тішить і п’янить. (Олександр Олесь)

Рідна мова дається народові Богом, чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів. (Василь Захарченко)

Мова росте елементарно разом з душею народу. (Іван Франко)

Мова для культури – те саме, що центральна нервова система для людини. (Станіслав Лем)

Граматика керує навіть царями. (Жан-Батист Мольєр)

Наші мови – це наше відображення, і якщо ви говорите мені, що наша мова занадто бідна, щоб точно висловити найкращі думки, тоді вже скажіть: що швидше ми зникнемо з лиця землі, то краще. (Магатма Ганді)

Освіта – це вид гігієни. Письмо з помилками – то як невимиті руки чи зуби. (Василь Стус)

Мова зникає не тому, що її не вчать інші, а тому, що нею не говорять ті, хто її знає. (Хосе-Марія Арце)

Рідна мова – мати єдності, батько громадянства і сторож держави. (Мікалоюс Даукша)

Знання людині, що крила пташині. (Українське прислів’я)

Мова – духовне багатство народу. Щоб любити — треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжну, величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити. (Василь Сухомлинський)

Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя. (Франсуа Вольтер)

Заговори, щоб я тебе побачив. (Сократ)

Мов поганих не існує в світі, є лише погані язики. (Анатолій Бортняк)

Мова вмирає, коли наступне покоління втрачає розуміння значення слів. (Василь Голобородько)

Мова — це великий дар природи, розвинутий і вдосконалений за тисячоліття з того часу, як людина стала людиною. (Кіндрат Крапива)

Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає І своє давнє життя і свої сподіванки, розум, досвід, почування. (Панас Мирний)

Мова — втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови... (Максим Рильський)

Дивуєшся дорогоцінності мови нашої: в ній що не звук, то подарунок, все крупно, зернисто, як самі перла. (Микола Гоголь)

Скільки української мовної території, стільки й української державності. (Іван Заєць)

Рідна мова на чужині ще милішою стає. (Павло Грабовський)

Мова – це глибина тисячоліть. (Микита Шумило)

Яке прекрасне рідне слово! Воно – не світ, а всі світи. (Володимир Сосюра)

Слово – то мудрості промінь, слово – то думка людська. (Олена Пчілка)

Мова – коштовний скарб народу. (Іван Франко)

Музей історії міста Хмельницького