Особняк С. Маранца, в якому на поч. ХХ ст. відбувались засідання міського Громадського зібрання 1880-ті рр., поч. ХХ ст.

Особняк С. Маранца, в якому на поч. ХХ ст. відбувались засідання міського Громадського зібрання 1880-ті рр., поч. ХХ ст. (вул. Проскурівська, 46)

Двоповерховий, цегляний, тинькований. Витриманий у класичному стилі. На головному фасаді домінує портик з чотирма колонами іонічного ордеру, який увінчаний масивним трикутним фронтоном із напівциркульним слуховим вікном по центру. Середні колони портика утримують балкон, оздоблений балюстрадою. Деталі декору підкреслено пофарбуванням. У ХХ ст. будинок кілька разів перебудовувався, поки не набув свого остаточного вигляду.

Побудований у 1880-х рр., належав купцю 1-ї гільдії Хаїму Маранцу – одному із найбагатших мешканців Проскурова кінця ХІХ – початку ХХ ст. Він вів гуртову торгівлю борошном, цукром і лісом, утримував найбільший в місті нафто-гасовий склад, здавав в оренду численну нерухомість, володів 12 крамницями, що торгували різними товарами. Отже, не дивно, що купець мав одну з найкращих садиб у місті із двоповерховим особняком в оточенні чудового саду. Купець Х. Маранц був відомим серед іудейської громади Проскурова як меценат та набожна людина. На ділянці поруч з особняком, яка теж належала йому, наприкінці ХІХ ст. на власний кошт купець заснував богадільню для євреїв та збудував невелику синагогу. Помер Х. Маранц 1912 р., за заповітом богадільня перейшла у власність міста, а особняк – синам Шльомі та Менаше, які на той час були успішними купцями та мешкали в Одесі. 

З перших днів радянської влади (кінець 1920 р.) будинок Х. Маранца опинився в розпорядженні штабу окремої кавалерійської бригади Г. Котовського, пізніше тут знаходились різні радянські державні та військові установи. З початку 1930-х рр. до 1938 р. у будівлі перебував окружний відділ НКВС, у 1939-1941 рр. – особливий відділ НКВС 5-ї армійської кавалерійської групи. В роки сталінських репресій у прилеглих до цього будинку підвальних приміщеннях за фальсифікованими звинуваченнями були знищені тисячі безневинних людей. Останки жертв було виявлено у 1966 р. під час будівництва Центрального універмагу.

Після Другої світової війни особняк вирішили передати у розпорядження Палацу піонерів. У 1949-1952 рр. за проектом архітектора Г. Чекірди була проведена реконструкція будівлі – споруджена колонада головного входу, переплановані внутрішні приміщення, влаштована глядацька зала на 300 місць, фасад прикрашений скульптурами дітей-піонерів.

У 1989 р. Палац піонерів переїхав у нове приміщення, що було споруджено на вул. Прибузькій (нині – Палац творчості дітей і юнацтва), а в будинку №46 розмістився обласний театр ляльок, який був заснований у 1970 р.

На сьогодні будівля академічного обласного театру ляльок є однією з найкращих старовинних споруд міста, що виконана у класичному стилі та репрезентує архітектурну забудову Проскурова кінця ХІХ – середини ХХ ст.

Сергій Єсюнін

Наказом управлінням культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької облдержадміністрації від 04.06.2018 №69н затверджено межі та режими використання зон охорони пам’яток місцевого значення, визначених науково-проектною документацією «Історико-архітектурний опорний план м. Хмельницького з визначенням меж та режимів використання зон охорони пам’яток, історичних ареалів», розроблену ПОГ «Інститут культурної спадщини» ВРОКСУ.

Відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам’яток, історичних ареалів населених місць забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

29000, місто Хмельницький, вул. Проскурівська, 30

Довідки щодо документообігу за телефоном: (0382) 70-35-25

Режим роботи Управління культури і туризму

Початок робочого дня: 8:00
Обідня перерва: 12:00 –13:00,
Закінчення робочого дня: 17:15*

* У п'ятницю закінчення робочого дня: 16:00