Житловий будинок 1890-ті рр. (вул. Гастелло, 4)

Комплекс будівель військового призначення споруджений для розквартирування 35-го драгунського Бєлгородського полку, який у 1889 р. був переведений на місце постійної дислокації до Проскурова. Під забудову військового містечка було відведено десятин землі на північній околиці міста поблизу передмістя Дубове (нині – мікрорайон Дубове), й вже наприкінці 1890 р. було завершене спорудження першої його черги, яке вела спеціальна “Войсковая строительно-хозяйственная комиссия по опытной постройте в Проскурове казарм”. Ця комісія мала в розпорядженні не лише техніків та робочу команду, а й навіть тимчасово облаштований у передмісті Дубове цегельний завод. Того ж року 35-й драгунський Бєлгородський полк почав поескадронно розміщуватися у військовому містечку.

Сформований у 1775 р. як Таганрозький драгунський полк, він вже наприкінці ХVІІІ ст. брав участь у кавказьких війнах та поході в Персію, а згодом у Вітчизняній війні 1812 року. У 1817 р. полк розмістився в окрузі військових поселень в районі Чугуєва (під Харковим) та 1826 р. був перейменований на Бєлгородський уланський полк, отримавши пізніше №12. Після ліквідації військових поселень розпочався “подільський” період історії полку – у 1866 р. він був розквартирований у містечку Саврань Подільської губернії. У 1875 р. полк увійшов до складу 12-ї кавалерійської дивізії (штаб – Вінниця), що дислокувалась у західній частині губернії. Полк розмістився у районі Ярмолинець: штаб – Ярмолинці, 1-й ескадрон – Чорний Острів, 2-й – Городок, 3-й – Фельштин (нині – с.Гвардійське), 4-й – Купин. У 1877-78 рр. брав участь у російсько-турецькій війні, після повернення став на дислокування в районі Кам’янця-Подільського: штаб у Кам’янці, чотири ескадрони у повіті – у містечках Оринин, Чемерівці, Лянцкорунь (нині – с.Зарічанка), селі Жерді. У 1882 р. відбулася чергова реорганізація кавалерії (реформування гусарських та уланських полків на драгунські), за якою полк отримав нову назву і нумерацію – 35-й драгунський Бєлгородський полк. У 1888 р., у зв’язку з прибуттям до Кам’янця-Подільського 2-ї зведеної козачої дивізії, було вирішено вивести із губернського центру Бєлгородський полк. Новим місцем дислокації визначили Проскурів, де для полку розпочали будувати згадане містечко у Дубовому. У 1907 р. полк перейменований на 12-й уланський. В Проскурові у Бєлгородському полку служило чимало відомих військових: Володимир Хитрово (у 1893-94, 1900, 1904-1908) – генерал-майор, кавалер Гєоргієвської зброї, Олександр Казаков (у 1908-1914) – військовий льотчик, найкращий пілот-винищувач Першої світової війни, Микола Шинкаренко (у 1911-1914) – генерал-майор, відомий у діаспорі письменник та літературознавець (літ. псевдонім – Микола Бєлогорський) та ін.

З початком Першої світової війни 1914 р. Бєлгородський полк залишив Проскурів та брав участь у боях на Південно-Західному фронті.

В роки Української революції 1917-1921 рр. військове містечко використовувався різними військовими підрозділами, в період їх перебування у Проскурові: армії Української Народної Республіки, Війська Польського, Червоної Армії.

Після встановлення радянської влади (кінець 1920 р.) військове містечко перейшло в розпорядження 8-ї кавалерійської дивізії Червоного козацтва, яка згодом була перейменована в 1-у Запорізьку кавалерійську дивізію Червоного козацтва. Дивізія була найбільшим військовим підрозділом Проскурівського гарнізону у міжвоєнні роки (1920-1941 рр.). Командували дивізією В. Примаков, М. Дьомичев, С. Туровський, П. Григор’єв та ін.

З 1957 р. військове містечко перебувало у розпорядженні 17-ї гвардійської мотострілецької Єнакієвсько-Дунайської Червонопрапорної ордена Суворова дивізії (створена 1942 р., у 1992 р. переформована у 15-ту окрему механізовану бригаду, у 2004 р. розформована), підрозділи якої перевели до Хмельницького з Угорщини. Будівлі містечка використовувались здебільше для розташування допоміжних підрозділів і під житло родин військовослужбовців.

Адміністративні будинки. Вул. Гастелло, 10; вул. Петра Болбочана, 3, 4. Двоповерхові, цегляні, у плані прямокутні. Будинки вирішені у цегляному стилі. Нині використовуються як житлові будинки.

Будинок штабу. Вул. Петра Болбочана, 8. Двоповерховий, цегляний, у плані прямокутний. Будинок вирішений у цегляному стилі. Загальна композиція симетрична, Нині використовується як житловий будинок.

Водонапірна башта, 1910 р. Вул. Гастелло. П’ятиярусна, цегляна, на кам’яному фундаменті, у плані восьмикутна. Водонапірна башта стала основною інженерною спорудою у збудованому в 1910 р. першому в місті централізованому питному водогоні. Він призначався для забезпечення потреб військового містечка та складався з двох свердловин та насосної станції.

Госпіталь. Вул. Купріна, 54. Двоповерховий, цегляний, у плані – П-подібний. Загальна композиція симетрична, на головному фасаді виокремлюється центральна розкріповка з арковим широким входом та бічні розкріповки з рустованим першим поверхом. Нині використовується як житловий будинок.

Житлові будинки молодшого офіцерського складу. Вул. Козацька, 63, 63/2; вул. Гастелло, 4, 12. Одноповерхові, цегляні, на кам’яному фундаменті, у плані прямокутні. Будинки вирішені у цегляному стилі. Нині використовується як житлові будинки.

Житлові будинки для нижчих чинів (казарми). Вул. Козацька, 56, 63/1; вул. Гастелло, 2, 6, 8. Одноповерхові, цегляні, на кам’яному фундаменті, у плані прямокутні. Будівлі вирішені у цегляному стилі. Нині використовується як житлові будинки.

Житловий будинок старшого офіцерського складу. Вул. Купріна, 54. Двоповерховий, цегляний, у плані прямокутний. Будинок вирішений у цегляному стилі. Загальна композиція симетрична, на головному фасаді виокремлюються два ризаліти. Нині використовується як житловий будинок.

Сергій Єсюнін


Наказом управлінням культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької облдержадміністрації від 04.06.2018 №69н затверджено межі та режими використання зон охорони пам’яток місцевого значення, визначених науково-проектною документацією «Історико-архітектурний опорний план м. Хмельницького з визначенням меж та режимів використання зон охорони пам’яток, історичних ареалів», розроблену ПОГ «Інститут культурної спадщини» ВРОКСУ.

Відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам’яток, історичних ареалів населених місць забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.


29000, місто Хмельницький, вул. Проскурівська, 30

Довідки щодо документообігу за телефоном: (0382) 70-35-25

Режим роботи Управління культури і туризму

Початок робочого дня: 8:00
Обідня перерва: 12:00 –13:00,
Закінчення робочого дня: 17:15*

* У п'ятницю закінчення робочого дня: 16:00