Комплекс цегельного заводу Ш. Гальперіна 1890-ті рр.

Комплекс цегельного заводу Ш. Гальперіна 1890-ті рр. (вул. Кам’янецька, 161)

Наприкінці XIX століття у Проскурові починається справжній будівельний бум – заможні городяни, купці, промисловці, чиновники зводять усе нові й нові будинки. Попит на цеглу неймовірно зростає. Проскурівський купець Шльома Шмулевич Гальперін, вчасно зорієнтувавшись у ситуації, що склалася на ринку будматеріалів, викладає чималі гроші на закупівлю новітнього устаткування і з 1899 року організовує на південній окраїні міста цегельне виробництво. Підприємство отримало назву “цегельний, кахельний і черепичний завод”. Вчасно зорієнтувавшись у ситуації, що склалася на ринку будматеріалів, він вклав чималі кошти на закупівлю новітнього устаткування і з 1899 року організував на південній околиці міста цегельне виробництво. У 1904 році на заводі працювало 155 осіб, діяли дві гофманові печі, один прес для цегли і два для черепиці, виготовлялося до трьох мільйонів штук цегли на рік. Всі цегельні заводи Проскурова разом виробляли продукції набагато менше гальперінського підприємства та й за якістю явно поступалися їй. Перше, що зробив Гальперін, це безкоштовно надав свою цеглу одному з місцевих домобудівників, виставивши єдину умову – новопобудований будинок має бути без штукатурки, щоб усі бачили, “якої відмінної якості моя цегла”. Рекламна акція вдалася на славу. Обличчям фабрики Шльоми Гальперина став будинок, що належав Фройці Гавриловичу, збудований на перехресті Комерційної і Купецької (нині, Подільська,81), як  чудовий зразок, так званого, “цегельного” стилю.

Наступні роки завод ледве встигав задовольняти усі замовлення на продукцію, а з гальперінської цегли у Проскурові побудована більшість будинків початку XX століття. Разом з тим росли і доходи власника заводу, що мав чистого прибутку з кожної тисячі реалізованої цегли – 2 рублі, тоді як конкуренти зі старою технологією – усього до 80 копійок.

За матеріалами С. Єсюніна, Л. Западенко

Наказом управлінням культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької облдержадміністрації від 04.06.2018 №69н затверджено межі та режими використання зон охорони пам’яток місцевого значення, визначених науково-проектною документацією «Історико-архітектурний опорний план м. Хмельницького з визначенням меж та режимів використання зон охорони пам’яток, історичних ареалів», розроблену ПОГ «Інститут культурної спадщини» ВРОКСУ.

Відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам’яток, історичних ареалів населених місць забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

29000, місто Хмельницький, вул. Проскурівська, 30

Довідки щодо документообігу за телефоном: (0382) 70-35-25

Режим роботи Управління культури і туризму

Початок робочого дня: 8:00
Обідня перерва: 12:00 –13:00,
Закінчення робочого дня: 17:15*

* У п'ятницю закінчення робочого дня: 16:00