Ґрунтовно – про державника Костя Місевича і нові сторінки в дослідженні історії міста і краю

24 Травня 2024 р.
Прес-центр

До Дня Героїв в будівлі Хмельницької міської ради за участю Хмельницького міського голови Олександра Симчишина відбулася презентація ілюстрованого альбому-біографії «Мусив узятися за бандуру як за останню зброю», підготованого силами Музею історії міста Хмельницького.

Книга стала підсумком кількарічних системних досліджень і відкриває нові, досі незнані, сторінки української історії, історії Поділля та, зокрема, життєвого шляху нашого знаного земляка, визначного українського державника, героя Українських Визвольних змагань ХХ століття, депутата Української Центральної Ради, комісара Південно-Західних залізниць часів Української революції 1917-1921 років, активного діяча ОУН, повстанського кобзаря і зв`язкового УПА, просвітянина, засновника галицько-волинської школи бандурного мистецтва, майстра з виготовлення бандур та фахівця пасічництва Костя Федоровича Місевича.

Видання побачило світ завдяки підтримці Хмельницької міської ради, зусиллями керівництва управління культури і туризму Хмельницької міської ради.

Постать шанованого в Україні борця і митця Костя Місевича об`єднала довкола урочистої події широке коло сучасних подільських, хмельницьких діячів освіти і культури: істориків, викладачів вишів, краєзнавців, письменників, вчителів історії загальноосвітніх закладів обласного центру та Хмельницької міської ТГ, бібліотекарів, просвітян, студентів, школярів та нащадків роду Місевичів, котрі нині мешкають в обласному центрі. Серед них – голова обласного осередку НСКУ д.і. н. Юрій Телячий, голова міського осередку НСКУ Юрій Блажевич, к.і. н. Віктор Адамський, завідувач кафедри суспільних наук ХГПА, к.і. н. Володимир Островий, та доцент к.і. н. Галина Гамрецька, директор обласного літературного музею Василь Горбатюк, голова обласного осередку Товариства «Просвіта» Віталій Міхалевський, заступниця міського осередку товариства «Просвіта» Ольга Рибчинська, директор Хмельницької міської ЦБС Тамара Козицька, керівниця гуртка юних екскурсоводів міського ліцею № 11 Оксана Степанова, керівники обласних бібліотечних закладів…

На презентацію завітали відомі в Україні діячі культури, дослідники життя і творчості Костя Місевича: кандидатка мистецтвознавства, доцентка кафедри музикознавства та методики музичного мистецтва Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка, голова Тернопільського обласного осередку Національної спілки кобзарів України Марія Євгеньєва та відомий український кобзар, просвітянин, член Національної всеукраїнської музичної спілки, голова асоціації бандуристів і кобзарів обласного відділення НВМС, член Національна спілка кобзарів України з 1999 року, артдиректор першого Всеукраїнського фестивалю кобзарського мистецтва імені Костя Місевича, лауреат музичних фестивалів, головний спеціаліст управління культури Рівненської облдержадміністрації Назар Волощук.

Вітаючи учасників зібрання, Хмельницький міський голова Олександр Симчишин нагадав, що у 2020 році громада міста з ініціативи міської влади на вшанування пам`яті легендарного воїна, борця, митця Косят Місевича відкрила пам`ятну дошку на будівлі міської ради. Свого часу це було реальне училище, шість класів якого закінчив у середині 1910-х років минулого століття майбутній державник Кость Місевич. Прикметно, що презентація книги про Героя Українських визвольних змагань Костя Місевича відбувається в рамках загальноміських заходів до Дня Героїв, який щорічно впродовж багатьох років вшановується в обласному центрі з ініціативи міської влади впродовж кількох днів, як одне з надзвичайно важливих державних свят.

«Ми маємо максимально популяризувати наших героїв – героїв минулого, загиблих героїв, і живих, які живуть серед нас, - зазначив міський голова. - Маємо говорити про героїзм українців різних поколінь. На жаль, в останні роки це не свято, це вшанування. бо термін «свято» важко нині вживати. Свято буде обов’язково, після нашої перемоги.

І, відзначаючи День Героїв, ми обов’язково повертаємося до минувшини, ми згадуємо минулі покоління. Однозначно одним з видатних наших героїв є Кость Місевич, наш земляк, хмельничанин, неординарна героїчна постать відданий українській справі борець за українську державність»

Міський голова нагадав, серед кроків, які міська влада зробила нині для вшанування пам`яті українського героя, - перейменування вулиці на його честь в мікрорайоні Лезневе, де він проживав, меморіальна дошка. на фасаді міської ради, бо він в цьому приміщенні бував. «Сьогодні ми презентуємо ілюстрований фотоальбом, я дякую музею історії міста. управлінню культури, в туризму, усім тим, хто долучився, допомагав, аби цей альбом став реальністю, - підкреслив Олександр Симчишин. - Ми видали його коштом міської ради, цілком можливо, будемо ще перевидавати, бо першого накладу явно недостатньо. Бо такої літератури має бути якомога більше в більшої частини українців. Чим більше ми будемо знайомитися з нашими видатними особистостями, знати їхній життєвий шлях, бачити гостроту і місію їхньої боротьби, тим більше розумітимемо наші уроки історії, бо постать Костя Місевича і всього його покоління – це необхідність робити висновки. Тоді так само українці боролися, так само вірили в українське майбутнє своїх дітей, але, на жаль, програли. В силу різних обставин і причин: через роз’єднаність, через відсутність будь-якої допомоги будь-яких союзників із Заходу. І це закінчилося дуже страшними наслідками, репресіями сотень тисяч українців. голодоморами, в яких загинули мільйони українців. Наше покоління нині продовжує ту боротьбу. Ми повинні робити висновки з минувшини, вивчати історію, життєписи визначних героїв, їхні спогади та висновки, чому, власне, сталася та поразка. І більше ніколи не повторювати таких уроків. І нині, роблячи висновки з минулого, відаючи все боротьбі, будучи, як єдиний, міцний український кулак, прогнати оцього багатовікового одвічного ворога, який завжди мав, має і буде мати на меті наше знищення як українців. Прогнати, перемогти і будувати вільну Україну в пам’ять про Костя Місевича, про всіх наших героїв, столітньої боротьби УПА, і всіх попередніх століть, в пам'ять про нашим сучасників героїв.

Учасники зібрання вшанували хвилиною мовчання усіх героїв, усіх часів, котрі поклали своє життя в боротьбі за Україну.

Упорядниця ілюстрованого альбому-біографії «Мусив узятися за бандуру як за останню зброю», присвяченого Костеві Місевичу, науковий співробітник музею історії міста Хмельницького Оксана Доронська-Собко розповіла про історію створення видання, котрому присвятила свої дослідження, починаючи з 2017 року. «Я хочу наголосити, ми звертаємося нині до пам`яті про Костя Місевича не лише для того, аби пошанувати його як видатного земляка, борця за українську державність, за яку він поклав життя, героя України, вихідця з нашого міста, котрий завжди пам`ятав, яка земля його виплекала, ми шануємо Костя Місевича за те, що можемо звертатися до пам`яті про нього, до його досвіду, спадку – за порадами, підказками у важку хвилину, щоб звіритися з його думками, вчинками і зрозуміти, як нам будувати свою державу, як її захищати, цінувати і берегти, - зауважила Оксана Доронська-Собко. - Сила особистості Костя Місевича, його заповіти нащадкам в тому, що він ніколи не здавався, навіть у найскрутніших ситуаціях продовжував боротьбу доступними йому засобами. Доводилося багато разів розпочинати життя з чистого листа, багато втрачати, але він не падав духом, і скрізь гуртував довкола себе однодумців, готував своїх послідовників, учнів, у надскладних умовах ворожої окупації, переслідувань, не припиняв боротьби, піднімаючи дух українства силою кобзарського мистецтва, розповідями про історію української боротьби за державність».

Упорядниця звернула увагу на важливі віднайдені факти свого дослідження, котрі стосуються деталей біографії Костя Місевича, діяльності його однодумців-побратимів як на теренах тодішньої Проскурівщини та УНР, так і за Збручем, на території України, окупованої Польщею, після поразки Української революції 1917-1921 років. Вдалося віднайти нові дані про деталі особистого життя Костя Місевича, його родини, до якої, до речі, належить і сама пані Оксана, і чимало мешканців міста Хмельницького, нащадків по лінії роду батька Костя Місевича, проскурівського адвоката Федора Місевича. Та справжньою науковою знахідкою стали віднайдені Державному архіви Хмельницької області матеріали щодо «Спілки Визволення України» - повстанської організації, створеної 1921 року при повстансько-партизанському штабі Юрка Тютюнника, котрий готував Другий Зимовий похід. Виявилося, що Кость Місевич після інтернування 1920 року продовжив боротьбу і взяв діяльну участь в підпільній повстанській роботі штабу під проводом Юрія Тютюнника у Тарнові, а потім у Львові. Разом зі своїми побратимами – колишніми проскурівськими повітовими комісарами часів УНР, просвітянами Трохимом Верхолою та Миколою Тарановичем, ризикуючи життям, Кость Місевич неодноразово нелегально переходив кордон на Збручі, займався на Проскурівщині створенням осередків «Спілки визволення України», налагодженням зв`язків з отаманами Шепелем та Хмарою-Харченком, підготовкою повстання, котре мало тут розпочатися одночасно з наступом Української Повстанчої армії Юрка Тютюнника з-за Збруча, і закінчитися вигнанням більшовиків і взяттям Києва. На жаль, очікуване оголошення організаторами початку повстання затягувалося, а через зраду проскурівську організацію «Спілки Визволення України» в серпні-вересні 1921 року було викрито чекістами і знищено. І це була в тому числі одна з причин, чому невдача спіткала Другий Зимовий похід. Та після цих трагічних подій Кость Місевич не припинив боротьбу, а взявши бандуру як зброю, піднімав бойовий дух українців на теренах заходу України, взяв активну участь в діяльності ОУН, готував молодь в мистецькому та ідеологічному напрямках, став повстанським кобзарем УПА.

Учасники зібрання вшанували пам`ять про полеглих від рук загарбників-катів борців за волю України, учасників «Спілки Визволення України», чиї імена вперше прозвучали для широкого загалу з часів їхнього вбивства. Такий чин став ще одним кроком до звільнення історії обласного центру від постімперських кліше та лекал, підтвердив нову парадигму висвітлення подій Української революції 1917-1921 років та повстанського руху у краї у 1920-х-1930-х роках минулого століття.

Директор Музею історії міста Хмельницького Галина Барабаш зазначила, що колектив музею продовжує працювати над дослідженням різних аспектів тематики Українського визвольного руху та додавати нові важливі сторінки до історії краю. В тому числі втілюються в життя кілька проєктів, за якими буде здійснюватися пошукова діяльність у фондах Державного архіву Хмельницької області. Галина Барабаш подякувала за співпрацю директору Державного архіву Хмельницької області Катерині Бурдуваліс та працівникам установи, котрі продовжують надавати послуги пошуковцям у надскладний час.

Надзвичайно тепло зал сприйняв виступи поважних гостей, дослідників життя і творчості Костя Місевича: Марії Євгеньєвої з Тернопілля та Назара Волощука з Рівненщини.

Пані Марія, авторка наукової дисертації «Формування та розвиток бандурного мистецтва Тернопільщини», у якій цілий розділ присвячено діяльності відомого кобзаря, розкрила тему «Кость Місевич – фундатор галицько-волинського бандурного виконавства», а пан Назар розповів про історію української повстанської пісні та роль кобзарів у її створенні. Зупинився також на своїй праці на відновлення історичної пам`яті про Костя Місевича. Особливо зворушили слухачів мистецькі твори у виконанні гостей в супроводі бандури.

Слово мала представниця роду Місевичів з Хмельницького Ольга Бахіна-Поліщук, котра зазначила на важливості збереження пам`яті про видатного представника родини, чому сприятиме й нова книга, де акумульовано важливу інформацію про Костя Місевича.

Оксана Доронська-Собко подякувала поіменно усім однодумцям, котрі посприяли в наукових пошуках, створенні та виданні книги і зазначені в почесному переліку на її сторінках: Артемові Ромасюкову, Світлані Шевченко, Марії Євгеньєвій, Назарові Волощуку, св. п. Клавдії та Михайлові Бачинським, Сергієві Манзюку, Галині Барабаш, Надії Ричині, Олександрові Войтовичу, Віталієві Свінцу, Людмилі Шостацькій, Наталії Капінос.

Особливо відзначила також співтворців книги - видавця, керівника ТОВ «Поліграфіст» Сергія Федоченка, технічних редакторів Олексія та Тараса Тимощуків. Подякувала за натхненно виконаний портрет Костя Місевича, чи не єдиний на сьогодні, талановитій хмельницькій художниці Ірині Стасюк, який прикрасив ілюстрований альбом-біографію.