Виставка творів до Дня захисників і захисниць України.

3 Жовтня 2024 р.
Прес-центр

До Дня захисників і захисниць України

У Виставковій залі Хмельницької художньої школи діє виставка творів колишнього випускника школи Тараса Мельника (1999-2024), приурочена до Дня захисників і захисниць України.

Тарас Мельник навчався у класі педагога Марини Дударчук Хмельницької дитячої школи образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва (з 2021 р. – Хмельницька художня школа). Після успішного її закінчення у 2015 році, став студентом кафедри дизайну Хмельницького національного університету. У 2021 році отримав диплом дизайнера-графіка. Займався творчістю, став власником фотомайстерні, займався громадською роботою з молоддю, одружився, мав багато планів і мрій, серед яких – стати бійцем і воювати на сході до повернення українських територій до складу нашої держави. Повномасштабне вторгнення росії кардинально змінило плани і сподівання молодого перспективного дизайнера. З перших днів війни він впродовж кількох тижнів намагався довести у військкоматі, що він повинен йти на фронт. Все ж таки, незважаючи на його вік (мав лише 22 роки), Тараса Мельника зарахували до Територіальної оборони. А далі – навчання тонкощам військової науки, адже до цього мав «нульові знання». Завдяки наполегливості, гострому розумові, вмінню не лише слухати, виконувати, а й надавати правильні команди, розумінню психології бійців, які повсякденно виконують надважку воєнну роботу, зумів отримати звання офіцера і бути командиром на різних напрямках передових рубежів війни. Загинув 24 березня 2024 року біля с. Старомайорське Донецької області. У нього залишились матір, батько, молодші брати Богдан і Любомир, а також кохана дружина Анна. Похований на Алеї Слави на цвинтарі в Раково. За видатні заслуги перед українським народом та Хмельницькою міською територіальною громадою йому присвоєно звання «Почесний громадянин Хмельницької міської територіальної громади» (посмертно).

19 вересня 2024 року був особливий день у родини Мельників і у Художньої школи. Цього дня вшановували їхнього загиблого сина Тараса, якому виповнилось би 25 років (!) і талановитого учня – випускника школи. Родина надала 6 учнівських робіт, 3 твори знайшлися в школі. І невеличка виставка робіт на мольбертах і стенд з фото Тараса років навчання у школі були розміщені у Виставковій залі Художки. Поруч був великий екран, на якому транслювались фото-слайди з життя, творчості, благодійності, відпочинку, з друзями-побратимами на війні, які перемежались живими виступами тих, хто навчав, хто знав, хто щиро і ніжно любив Тараса. Все його життя від перших кроків у загальноосвітній школі до останнього смертного часу наче пройшли перед присутніми. А невеличка виставочка творів юного художника, учня Художньої школи була надзвичайно добра, світла, тепла і змістовна, як чистий промінчик від любимого всіма учня, друга, сина, коханого! Всі ці твори – не про війну. Вони про наше сьогодення, яке дуже змінилось за останні роки. Вони також про майбутнє, яке обов’язково настане, адже недаремно за нього до останньої краплі крові воюють такі талановиті патріоти з щирим і добрим серцем, яким був ТАРАС МЕЛЬНИК. Подивіться його роботи, подивуйтесь вибору тем, їхній інтерпретації, достатньо високому рівню як для учня, що мав за плечами лише 4 роки художньої школи, та й написані вони були не в останній рік навчання…

Згодом виставку було перенесено в іншу частину зали, твори розвісили на стіні, і тепер кожен може зблизька роздивитись особливості юного «почерку» загиблого Героя. А викладачі школи приводять сюди учнів, знайомлять з життям Тараса Мельника і такі наочні уроки впливають не лише на патріотичні почуття майбутніх художників, а й навчають азам образотворчості, якими в повній мірі оволодів свого часу їхній юний попередник…

У Виставковій залі школи також демонструється виставка «Мальовнича й героїчна Україна», представлена кращими творами випускників 2024 року.

Частина її присвячена героїзму наших воїнів – захисників і захисниць України. Учні по-своєму інтерпретували образи загиблих Героїв України: Олександра Оксанченка – легендарного повітряного аса, військового льотчика, вірного своїй присязі; командира-добровольця Дмитра Коцюбайла, правнука славного воїна УПА, на псевдо Да Вінчі (учні в захваті від подвигу бійця, який носив славне ім’я великого художника), незламного розстріляного за любов до України солдата Олександра Мацієвського.

Знайшли місце і твори, присвячені українській дівчині парамедикині, що провела найтяжчі дні і ночі з бійцями полку «Азов» у Маріуполі - Катерині Поліщук (позивний — Пташка, Пташка зі сталі). Тут є також збірні образи українських воїнів, які виборюють на фронтах російсько-української війни нашу свободу і незалежність.

Хотілось би зазначити, що і у нашого Героя Тараса МЕЛЬНИКА, і в учнів, які випустились у 2024 році, і у тих, які навчаються зараз – одна вчителька – Дударчук Марина Володимирівна. По темах, назвах і рівню робіт можна зробити висновок – у такої викладачки цікаво навчатись і є чого повчитись: непогамовному оптимізму, яскравому сприйняттю світу і головне – любові до рідної України і незмінному прагненню зробити її мирною і прекрасною!

І такі викладачі у нас ВСІ! Запис до школи продовжується! Чекаємо на нові юні таланти! Ми навчимо вас не лише азам образотворчості, а й душевним чеснотам, з якими так цікаво йти по життю!

Ласкаво просимо до Хмельницької художньої школи!

Людмила Рожко-Павленко – методистка Хмельницької художньої школи,

членкиня Національної спілки художників України