Доторкнутись до основ культурної спадщини…

18 Грудня 2024 р.
Прес-центр

Насправді мова йтиме про цікавий майстер-клас з петриківського розпису, який 30 листопада 2024 року провела у Хмельницькій художній школі Марія Барабаш, нині – її директор, а по життю – талановита художниця, яка знає достеменно всі особливості цього неперевершеного феномену серед безлічі декоративних розписів світу. Чому неперевершеного? Бо ще у 2012 році петриківський розпис був внесений до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини, а у 2013 році – до Списку Всесвітньої нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Село Петриківка, що на річці Чаплинка на Дніпровщині (засноване у 1772 р. гетьманом Петром Калнишевським), здавна славилось спочатку своїми розписами хатніх осель, мальованими скринями, іншим домашнім скарбом, а далі, коли папір став більш поширеним і став дешевшим – мальовками, що імітували настінний розпис і розклеювались на відведене місце в оселі. Потім, крім жінок, розписами стали займатись і талановиті чоловіки, переважно на дерев`яних виробах домашнього вжитку, а далі – на папері як самостійний витвір мистецтва, а також на подарункових наборах, скриньках, табакерках, тацях тощо. На території селища діяла фабрика «Дружба», в якій працювали художники, які декорували самобутнім розписом різноманітні речі. Напрям малярства був один – а мистецькі твори – різні, притаманні тільки тому чи іншому майстру. Зокрема тут переважають рослинні мотиви, що складаються з орнаменту, в якому зображені різноманітні квіти, переважно ті, що ростуть в Україні, та їхні фантазійні модифікації. Для орнаментальних композицій головним є біле тло, хоча сучасні майстри використовують кольорове, фарби (переважно червоного, зеленого, жовтого і синього кольору) раніше брали природні (соки і відвари рослин), а нині – анілінові барвники, найчастіше – гуаш та акварель. Розлога фантазія художників часто крім рослинних елементів вводить птахів, тварин, іноді – людей. Серед майстрів петриківського розпису багато іменитих, які мають почесні звання і винагороди. Самі розписи збирають музеї, колекціонують, їх дарують як коштовні картини, мати в себе «петриківку» - то знаменито!

Цікаво, що в основі розпису не так вже й багато елементів, проте, опанувавши їх, можна створювати, поєднуючи їх, різноманітні композиції. Учасники нашого майстер-класу на занятті опановували основні елементи - «зернятко» (покладені по обидві боки стеблинки, нагадують колосок) або мазок – починаючи від легкого дотику до сильного натиску пензлем. Другий елемент – «гребінець» - мазок починається з потовщення, коли пензлик притискається до паперу, а потім завершується легким дотиком пензля, що нагадує вусик. Третій елемент – «горішок» - утворюється з двох «гребінців», зігнутих півмісяцем і поставлених один проти одного. Крім цього є ще й інші елементи: травичка, пуп`янок, ягода. Є ще один засіб нанесення фарби – використання власних пальців, які пучками торкаються спочатку фарби, а потім відбивають її на папері, різноманітних патичків, зворотного боку пензля, ватних паличок тощо. Після ознайомлення з основами, наші учасники зробили замальовки спочатку окремих елементів, а потім з них почали створювати квіти, збирати їх у певну композицію. Малювати було надзвичайно цікаво – бачити, як з найпростішого утворюється щось неординарне, красиве і головне – тобою особисто зроблене!

На фото можна бачити, як все починалось, яким був процес освоєння розпису і чим закінчилось. Вірніше – не закінчилось, бо є впевненість, що незавершені в такий короткий термін штудії обов`язково будуть завершені і прикрасять інтер`єри учасників. Нагадаємо, що майстер-клас був дотичним до збору пожертв на потреби ЗСУ. Отже скринька поповнилась певною кількістю сотень гривень, які були передані волонтерам.

Долучайтесь до збору і ви. Банка за посиланням.