НЕБЕСНА СОТНЯ: ГРОМАДЯНСЬКИЙ ПОДВИГ В ІМ`Я МАЙБУТНЬОГО УКРАЇНИ

18 Лютого 2025 р.
Прес-центр

У ці пам`ятні лютневі дні ми згадуємо доленосні події одинадцятирічної давнини, які стали символом боротьби за свободу та гідність в сучасній українській історії. Вшановуємо своїх співгромадян, земляків, котрі в критичну для Батьківщини годину, коли загострилася боротьба за цивілізаційний вибір і майбутнє держави, виявили громадянську свідомість, патріотизм і мужність, ставши учасниками Революції Гідності, і тих з них, які пожертвували власним життям, відстоюючи незалежну, демократичну Україну і цінність людського права, гідності та самоповаги.

День Героїв Небесної Сотні відзначають щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента України “Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні” від 11 лютого 2015 року № 69/2015 на знак пам’яті про громадян, які загинули під час Революції Гідності у боротьбі за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє України та завдяки яким було змінено перебіг історії нашої держави. 20 лютого 2014 року в середмісті столиці України загинула найбільша кількість осіб – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, обстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.

20 лютого 2025 року минає 11 років від дня масових розстрілів Небесної Сотні на Майдані.

Крім того, це 11 років від початку російської агресії. Адже саме тоді, коли на вулиці Інститутській у Києві гинули беззбройні протестувальники, російська федерація розпочала воєнну агресію, анексувавши АР Крим, а згодом окупувавши частину Луганської та Донецької областей.

24 лютого 2022 року почалася повномасштабна російсько-українська війна, яка триває вже третій рік, несучи українцям смерть, горе та руйнацію. Саме таку ціну платить наша країна за право бути суб’єктом на карті світу та мати власні суверенітет і державність. Одними з перших, які рішуче виступили на захист нашої Батьківщини, були Герої Небесної Сотні. 107 Героїв, боронячи гідність, свободу та демократію, навічно поповнили пантеон невмирущої Слави українських борців, стали символом світла та перемоги над злом. Пам`ять, повага і вдячність до них і до героїв російсько-української війни, які відстоюють на фронті наше право жити у вільній соборній Україні, живить та зміцнює нашу віру в Перемогу і мир для України.

Революція Гідності – масовий громадянський протест, який тривав 94 дні – з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року. Його було спричинено різкою зміною зовнішньополітичного курсу та вектора розвитку держави, а згодом антиконституційними діями влади. Центром подій стали столичний майдан Незалежності та навколишні вулиці – Хрещатик, Михайла Грушевського, Інститутська. На події в столиці відгукнулися протестними Майданами обласні центри України, в тому числі, й наше місто Хмельницький. Мирні акції почалися під євроінтеграційними гаслами, але згодом перетворилися на тривалу кампанію громадянської непокори владному режиму президента Віктора Януковича – проти корупції та порушення прав людини. Дії влади, спрямовані на придушення протестів силовим шляхом, призвели до ескалації конфлікту та людських жертв.

Три довгих зимових місяці тисячі українців відстоювали свою громадянську позицію – жити у вільній від корупції та хабарників країні, інтегруватися в Європейське співтовариство. Звичайний мітинг перетворився у Революцію Гідності. Саме у ці дні, 18-20 лютого, одинадцять років тому, під час Революції Гідності, протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого піку.

Першим загиблим Героєм Небесної Сотні став Павло Мазуренко. Він мав кримську реєстрацію, але жив і працював у Києві. Із початком протестів відвідував Майдан. 18 грудня 2013 року, коли він повертався додому до житлового масиву Борщагівки, його зупинили й жорстоко побили люди в чорних одностроях, у бронежилетах і шоломах. 22 грудня 2013 року він помер у Київській міській клінічній лікарні № 12 унаслідок численних забоїв і травми голови. За нез’ясованих обставин загинув активіст Майдану тернополянин Тарас Слободян. Він зник у грудні 2013 року, а його тіло було знайдено на Сумщині лише 1 березня 2014 року. Експертиза показала, що Тарасові вибухом відірвало руку.

Трагічний список Небесної Сотні поповнився 22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень під час сутичок у центрі столиці загинули активісти Майдану Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі під Києвом було знайдено тіло зі слідами тортур активіста Юрія Вербицького. До 18 лютого 2014 року вже налічувалось 9 загиблих. З 18 по 20 лютого на Майдані загинуло найбільше людей – 78 осіб, після 20 лютого – ще 20. Усі вони увійшли до меморіалу борців за українську незалежність – до Небесної Сотні.

105-ти Героям Небесної Сотні посмертно надано звання Герой України, а троє іноземців – громадянин Білорусі Михайло Жизневський та громадяни Грузії Зураб Хурція, Давид Кіпіані і українець Тарас Більчук– посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні. Україна заплатила надто високу ціну за звільнення від диктатури й свій цивілізаційний вибір – бути частиною Європи.

Героями Небесної Сотні стали люди, різні за віком, статтю, освітою, з різних куточків України та з-за кордону. Серед них були успішні підприємці й пенсіонери. Найстаршому – Іванові Наконечному – виповнилося 82 роки, а наймолодшому – Назарієві Войтовичу – лише 17.

Місто Хмельницький – це єдиний обласний центр, окрім столиці, в якому під час подій революції загинули люди. У Хмельницькому 19 лютого після мітингу на майдані Незалежності протестувальники розділилися і кількома групами вирушили пікетувати будівлі прокуратури та Управління СБУ в області. Перед тим вночі на подвір`ї управління всю ніч палили папери, документи. По зібраних біля будівлі СБУ громадянах із дверей та воріт приміщення було відкрито вогонь з автоматів. В результаті від рикошетного кульового поранення на місці загинула медсестра-пенсіонерка Людмила Шеремет та Дмитро Пагор, 1992 р. н., який був важко поранений в голову і помер у лікарні того ж дня, не прийшовши до тями. Основна вимога протестувальників: відкликати спецпризначенців з Києва і щоб вони перейшли на бік народу. Протестувальники кидали у вікна будівлі коктейлі Молотова, запалав центральний вхід до приміщення, але до людей з Майдану ніхто не вийшов. В результаті будівля згоріла. За фактами смертей громадян і спалення приміщення СБУ було відкрито кримінальні справи.

Саме 20 лютого 2014 року загинуло найбільше активістів Майдану.

20 лютого, приблизно з 05:30, протистояння на майдані Незалежності знову загострилося. Невстановлені особи застосували вогнепальну зброю по працівниках правоохоронних органів, внаслідок чого троє правоохоронців загинули, а ще 39 отримали вогнепальні поранення. Того ж ранку на Майдан прибуло нове підкріплення активістів переважно із західних областей України. 20 лютого протестувальники перейшли в контрнаступ, і, незважаючи на значні втрати, змогли зайняти Український Дім, Жовтневий палац і відтіснити силовиків до урядового кварталу. Разом з тим, на дахах будівель навколо Майдану розташувалися снайпери, які відкрили прицільний вогонь по майданівцях. Силовики на вулиці Інститутській вулиці розстрілювали протестувальників. Проти активістів діяли не тільки силовики, а й спеціально набрані бандити - «тітушки».

За твердженнями суду, заступник командира київського полку “Беркут” Олег Янішевський, щоб звільнити від активістів територію навколо фасадної частини будівлі Жовтневого палацу та прикрити відступ силовиків, віддав наказ на застосування вогнепальної зброї проти різних груп активістів і в різних локаціях. Такі дії не відповідали загрозам евакуації правоохоронців з будівлі Жовтневого палацу та були перевищенням повноважень щодо застосування міліцією зброї для захисту прав інших правоохоронців. Внаслідок цього злочинного наказу о 09:10 та 09:11 на схилах та біля сходів довкола Жовтневого палацу смертельно поранено Віталія Коцюбу зі Львівської області (31 рік), Олексія Братушку з міста Суми (38 років), Богдана Ільківа зі Львівської області (51 рік). Обстріл беззбройних активістів тривав і після того, як вони припинили свій рух вгору по вулиці Інститутській та, намагаючись евакуювати поранених, почали відходити назад під місток над нею. Тодішній міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко через кілька годин після появи інформації про масові розстріли на Майдані заявив: “Перемир’я порушено, екстремісти продовжують нападати. У межах роботи Антитерористичного центру при Службі безпеки України мною підписано відповідні накази. Правоохоронцям видано бойову зброю, і її буде застосовано відповідно до Закону про міліцію”.

День 20 лютого став переломним у ході подій Революції Гідності. О 22:17 Верховна Рада ухвалила постанову «Про засудження застосування насильства, яке призвело до загибелі мирних громадян України», низка представників влади заявили про перехід на бік народу.

Наступного дня, 21 лютого 2014 року, офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Цього ж дня на Майдані відбулося прощання з загиблими повстанцями, яких назвали «Небесною сотнею», під час якого лунала пісня «Плине кача...», що стала українським народним реквіємом.

21 лютого 2014 року Верховна Рада абсолютною більшістю голосів (386) схвалила у цілому Закон «Про відновлення дії окремих положень Конституції України 2004 року». Крім того, схвалено Закон «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України».

У ніч з 21 на 22 лютого Віктор Янукович з найближчим оточенням покинув країну. Спочатку він залишає Київ й виїжджає до Харкова, де за підтримки Росії намагався влаштувати з'їзд для відділення східних регіонів від України. Однак цей план зазнав поразки. Янукович та більшість членів його уряду втекли до Росії.

Цього ж дня Верховна Рада України, Адміністрація Президента, Кабмін та МВС перейшли під контроль і охорону Майдану.

23 лютого народні депутати 328-ма голосами ухвалили постанову «Про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень та призначення позачергових виборів Президента України». Вибори призначили на 25 травня 2014 року.

Виконання обов'язків президента України покладено на спікера парламенту Олександра Турчинова. 27 лютого Арсенія Яценюка призначено прем'єр-міністром України.

Основним геополітичним наслідком Революції Гідності став вихід України із зони впливу Росії в економічній та політичній сферах та відносне зменшення залежності від Росії у культурній сфері. Відбулася і трансформація політичної системи України. У військово-політичній сфері було скасовано позаблоковий статус України, що ознаменувало її вихід з буферної зони між Західним світом і Росією та розпочато масштабну реформу ЗСУ.

На жаль, по завершенню Революції Гідності у східних областях України почалася дестабілізація політичного життя, нагнітання громадянського протистояння агентурними силами Російської Федерації та сепаратистами й кримінальниками. Явна військова агресія з боку РФ почалася 20 лютого 2014 року із захоплення збройними силами Російської Федерації Кримського півострова, створення маріонеткових терористичних угрупувань ЛНР І ДНР, проникнення російських диверсійних загонів. На жаль, після трагічних лютневих подій 2014 року список Героїв Небесної Сотні поповнювався. 13 березня 2014 року в Донецьку відбувся мітинг “За єдину Україну”. Одним з охоронців маніфестантів був 22-річний громадський активіст із Донецької області, член ВО “Свобода" Дмитро Чернявський. Після завершення мітингу група озброєних проросійських бойовиків напала на учасників акції. Захищаючи мирних протестувальників, Дмитро отримав ножове поранення в живіт, яке виявилося смертельним. У квітні від рук проросійських бойовиків у Донецькій області загинули ще троє учасників Революції Гідності, серед них депутат Горлівської міської ради Володимир Рибак, який очолив місцевий рух опору. 17 квітня він намагався зняти прапор так званої ДНР із будівлі Горлівської міськради та встановити державний прапор України, а під вечір того самого дня його викрали невідомі особи. Того ж таки дня неподалік Слов’янська бойовики взяли в полон активістів “Правого сектору” Юрія Дяковського та Юрія Поправку, які разом з іще трьома товаришами вирушили з Києва для вивчення обстановки у місті. За кілька днів тіла Юрія Поправки та Володимира Рибака зі слідами катувань виявили у річці Казенний Торець біля селища Райгородок Слов’янського району Донецької області. А 28 квітня там знайшли тіло Юрія Дяковського.

18 березня 2014 року було здійснено анексію Криму російською федерацією, з березня почалися диверсійні акції на півдні та сході України. Російська федерація почала неоголошену війну проти України, а вісім років по тому, 24 лютого 2022 року, розпочалося повномасштабне вторгнення в суверенну Україну московських окупантів.

13 квітня 2014 року Україна оголосила про початок Антитерористичної операції без введення воєнного стану із залученням Збройних сил України. Зоною АТО було охоплено Донецьку і Луганську області. Почався новий етап із ствердження Україною своєї цілісності та державності. У ці місяці сотні учасників Євромайдану, зрозумівши, що не тільки завоювання Майдану, а й Українська державність у небезпеці, вирушили добровольцями на схід України – обороняти її від російських агресорів та сепаратистів.

Революція Гідності залишила глибокий, визначальний і незабутній слід в історії. Її ідеали, надії й результати змінили нашу ментальність, розпочали і продовжують формувати нашу нову політичну ідентичність. І цей процес досі триває .

17 лютого 2021 р. Верховна Рада України прийняла постанову № 2739 про заяву ВРУ у зв`язку із сьомою річницею Євромайдану і подій Революції Гідності. Саме цією постановою ВРУ визнала Революцію Гідності одним з ключових моментів становлення держави і виразником національної ідеї свободи.

У заяві Верховної Ради України підтверджується відданість України ідеалам та принципам демократичної побудови держави, а також - рішучий і остаточний вибір України щодо європейського майбутнього, зафіксований в Конституції України. Україна заплатила надто високу ціну за звільнення від диктатури і свій цивілізаційний вибір - бути частиною Європи. Герої Небесної Сотні - українці та іноземці, віддали життя під час Революції Гідності, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України. Пам'ять про їхній героїчний чин є частиною історії національного державотворення.

Європейські цінності, за які віддали свої життя Герої Небесної Сотні, - гідність, демократія, рівність та верховенство права, необхідні для нормального функціонування суспільства. Повалення режиму Януковича, за якого зріс рівень корумпованості держави та просувався проросійський вектор розвитку, дало змогу утвердити незворотність європейського шляху України: у 2014 році підписано Угоду про асоціацію з ЄС, 11 червня 2017 року Євросоюз запровадив для громадян України безвізовий режим. А за вісім років після Євромайдану, 23 червня 2022 року, Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС.

Держава не забула тих, хто поліг у січнево-лютневі дні 2014-го: всім їм надано звання Героя України, засновано орден Героїв Небесної Сотні, їхніми іменами названі вулиці, сквери, їм встановлюються пам’ятники. Люди, які у ті холодні осінньо-зимові дні й ночі пішли під кулі, житимуть у нашій пам’яті вічно. Принаймні у пам’яті тих з нас, хто є українцем не лише за паспортом, а за духом і свідомістю. День пам`яті Героїв Небесної Сотні - це день жалоби, пам`яті про загибель громадян під час Революції Гідності та на початку російської агресії на сході України, але водночас він закликає вшановувати боротьбу за гідне та вільне життя, а також жертовність і відвагу. Чітка громадянська позиція та готовність обстоювати її до кінця – це ті якості, які мали Герої Небесної Сотні та які гідні наслідування.

Нині Україна опинилася на передовій проти Путіна, котрий розв`язав брудну, підлу війну проти всього цивілізованого світу і завдяки тому, що ми гідно протистоїмо агресору, даємо йому відсіч з допомогою світової спільноти, значно зросло міжнародне значення нашої держави. Безпрецедентний щоденний подвиг Збройних Сил України, потужний волонтерський рух, єдність і згуртованість всього нашого суспільства, спрямована на протидію підступному агресору та на наближення перемоги нашої держави у цій священній війні – це визначальні ознаки сьогоднішньої доби в українській історії. Ми обов`язково вистоїмо, а наша героїчна боротьба за майбутнє увійде ще однією славетною сторінкою в багатотомну історію України, поряд з подвигом Героїв Небесної сотні та Героїв усіх епох Українських визвольних змагань, котрі своїм волелюбним чином, незламністю, вірою, жертовністю, любов`ю наближали новий день соборної, незалежної, могутньої держави України. У ці пам`ятні дні ми вшановуємо своїх співвітчизників – полеглих Героїв Небесної Сотні поминальною молитвою, ходою пам`яті, акціями, творчими заходами, згадуємо поіменно Героїв та їхніх чин, приносимо квіти до знакових місць Революції Гідності та меморіалів, присвячених бійцям Небесної Сотні, розповідаємо про подвиг Незламних наступним поколінням.

За закликом Українського Інституту Національної Пам`яті цьогорічна соціальна кампанія на вшанування пам`яті про подвиг Небесної Сотні відбувається під гаслом: «Небесна Сотня: Герої першої перемоги у битві, що триває» і засвідчує подвиг перших Героїв російсько-української війни як приклад беззбройних борців за гідність і свободу, котрі вистояли й перемогли озброєного ворога.

Слава Україні! Слава Героям! Смерть ворогам! Тримаймо стрій!

Музей історії міста Хмельницького.