ПРО ПОДВИГ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ – ШКОЛЯРАМ ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ

20 Лютого 2025 р.
Прес-центр

До Дня пам`яті Героїв Небесної Сотні музей історії міста Хмельницького підготував комплексний просвітницький мистецький проєкт спільно з Хмельницькою обласною бібліотекою для молоді – урок історії «Їм у віках судилося безсмертя».

В рамках цього проєкту 19 лютого 2025 року в мистецькій залі музею відкрито фотодокументальну виставку про події Революції Гідності, під назвою «Майдан: битва за мрію».

Під час презентації директор музею пані Галина Барабаш прочитала лекцію «Їх дух незламний і безсмертний подвиг», присвячену учасникам Революції Гідності та Героям Небесної Сотні, зокрема.

Завідувачка відділу періодики і соціокультурної роботи обласної бібліотеки для молоді Ірина Міщенко розповіла про традицію вшанування на державному рівні пам`яті учасників Революції Гідності, котрі поклали життя, захищаючи громадянські цінності, ідеали демократії, виборюючи гідне європейське майбутнє незалежної соборної України. Також присутні мали нагоду поспілкуватися з безпосередніми учасниками, очевидцями тих буремних подій дванадцяти-одинадцятирічної давності. А саме - з директором музею – Галиною Барабаш, запрошеними гостями – Любов`ю Габрух та автором світлин фотовиставки Сергієм Аніськовим.

У зустрічі взяли участь учні 10-Б класу історичного профілю комунального закладу Хмельницької міської ради ліцею № 15 імені Олександра Співачука під керівництвом заступника директора з виховної роботи Валентини Боричко, а також медійники обласного центру.

Експозиція - 45 світлин із фондів музею - розповідає про знакові події Революції Гідності 2013-2014 років на київському та хмельницькому Євромайданах.

Автори знімків – фотохудожники – киянин Олександр Сліпченко та хмельничанин, член Національної спілки фотохудожників України, Сергій Аніськов.

Фотороботи Олександра Сліпченка висвітлюють перебіг народного спротиву олігархічному режиму Януковича в столиці і репрезентують частину авторської виставки «Пам`ятай Майдан!», котра кілька років тому відбулася в музеї історії міста Хмельницького. Переважна більшість експозиції тематичної виставки – світлини авторства Сергія Аніськова, котрому вдалося зафіксувати найяскравіші моменти хмельницького Євромайдану: події, обличчя, місця пам`яті.

Зібрання вшанувало хвилиною мовчання полеглих Героїв Небесної Сотні і всіх тих Героїв, хто віддав життя за державну незалежність та територіальну цілісність України. Також присутні подякували Збройним Силам України, всім захисникам, завдяки котрим Україна живе і бореться нині в жорсткому протистоянні з рашистським агресором.

Директор музею Галина Барабаш під час лекції «Їх дух незламний і безсмертний подвиг» розкрила передумови, причини та перебіг етапів «Революції Гідності», у яку переріс Євромайдан – мирний спротив українських громадян, котрі вболівали за долю рідної країни, прагнули бачити її процвітаючою в колі європейських країн, вільною від корупції, беззаконня, свавілля олігархічних кланів, грабежу національних багатств, до якого довела Україну тодішня влада. Пані Галина проаналізувала феномен Революції Гідності як дослідник та активна учасниця Майданів у столиці Києві та в рідному Хмельницькому. Наголосила: День пам`яті Героїв Небесної Сотні – це день жалоби, поминання наших співгромадян, котрі трагічно загинули під час протистояння із злочинним режимом. Та водночас у цей день ми вшановуємо українців, котрі піднялися на боротьбу за людську гідність, ідеали свободи і демократії, за побудову правової Української держави. Тільки гідні, сміливі люди можуть йти з дерев`яними щитами на барикади, під вогнем силовиків, снайперів, жертвуючи своїм життям і здоров`ям, здобуваючи в боротьбі кращу долю для майбутнього своєї держави. Революція Гідності продемонструвала, що в Україні такі люди були, є і будуть. Крім того, ці події стали уроком для влади в Україні: український народ не стерпить тих, хто заради наживи готовий запродати країну, утискуючи громадян, чинячи наругу над законом та нормами людської моралі. Підтвердження тому – подвиг понад 10 мільйонів українців різного віку, статків, освіти, з різних куточків України, котрі залишили теплі домівки в ті тривожні осінньо-зимові дні і вийшли на майдани, щоб припинити злочини криміналізованої влади, подвиг загиблих 107 Героїв Небесної Сотні, найстаршому з котрих Іванові Наконечному виповнилося на той час 82 роки, наймолодшому Назарієві Войтовичу – лише 17.

Любов Габрух, хмельничанка, пенсіонерка, «мама Майдану», котра майже три місяці, з кінця листопада до 19 лютого, провела на Майдані в Києві, була свідком штурму «Беркутом» Жовтневого палацу 18 лютого 2014 року, коли мирний наступ перейшов у криваве протистояння, розповіла учням про власний досвід і висновки під час участі в масових громадянських протестах під час Революції Гідності. На той час уже 60-річна пані Люба мешкала в селі, вела господарство. Події Євромайдану спершу відслідковувала за теленовинами. Та коли дізналася про жорстоке побиття силовиками студентів на Майдані в Києві 30 листопада 2013 року, полишила кізочку та іншу живність на сусідів і вирушила в столицю на підтримку протестувальників. Була приємно здивована єдністю, самоорганізованістю співвітчизників, духом взаємоповаги, підтримки, любові до рідної землі, вірою в спроможність вибороти краще майбутнє для дітей України. Не раз на київському Майдані побувала в ситуаціях, коли вже подумки прощалася з життям, бачила кров поранених, людські смерті. Старалася бути корисною, допомагала, чим могла й уміла. Любов Францівна звернулася до молоді із закликом взяти на себе відповідальність, продовжити і довести до завершення справу побудови соборної, правової, процвітаючої держави України, за котру стояв і віддавав життя Євромайдан, і завершити котру українцям завадив напад рашистського агресора.

Учасник Євромайдану Сергій Аніськов розповів про історію створення колекції світлин, присвячених Революції Гідності. Наголосив: зафіксувати деталі перебігу тих подій, зберегти їх для історії вважав своїм громадянським обов`язком. Закликав молодих вивчати й аналізувати фотодокументи тієї доби, вникати в суть українських законів, котрі регламентують державотворчий процес, і дій людей при владі, робити висновки і, почуваючись справжніми громадянами власної країни, брати участь в її розбудові, зберігаючи й примножуючи багатства держави та добробут її громадян. Українські революції ХХІ століття стали підтвердженням того, що народ України здатний консолідуватися й відстоювати ідеали демократії та курс на правову державу, котрий було взято Україною на зорі незалежності. Україна – країна природних багатств і гідного поваги людського ресурсу - має відстояти свою державність, територіальну цілісність і як рівна серед рівних, вільна серед вільних – посісти належне їй місце серед країн Європи.