В Музеї історії міста Хмельницького експонуються писанки з фондової колекції

11 Квітня 2026 р.
Прес-центр

Писанки з фондової колекції МІМХ експонуються на Проскурівській, 30

Музей історії міста Хмельницького передвеликодніми днями та у Світлу седмицю запрошує помилуватися колекцією подільської писанки, якій власне й присвячена мініекспозиція з фондів музею. Затишна і світла, вона представляє яскраві традиційні подільські писанки – зокрема авторства знаної писанкарки Світлани Делікатної. З-поміж атрибутів великодньої радості, зібраних в оригінальну композицію на природному вітті, можна побачити й сучасні витвори: монохромні витончені шкрябанки та пасхальні яйця, оздоблені вишивкою атласними стрічками.

Писанкарство в Україні сягає Княжої доби, а то й раніше. Археологи знаходили писанки, досліджуючи міста: Київ з околицями, Галич, Звенигород, Белз, Пліснеськ, Теребовлю, Жидачів, Воїнь, Сніпорід. А також Рівне, Чернівці, Хрінники, Звенигород (с.Крутилів Гусятинського району), городище Бозок (біля с. Городище на Зборівщині), городища в урочищі Могилки (біля с. Капустинці Чортківського району).

Більшість з них датуються ХІ–ХІІ століттями. Тогочасні майстри виготовляли їх із глини стрічковим способом та випалювали. Керамічні писанки, як правило, були пустотілими з отвором у ширшій частині та глиняною кулькою всередині – своєрідним калатальцем. Спершу основу писанки покривали тонким шаром склоподібної маси, зазвичай темно-коричневого та темно-зеленого кольорів. Згодом розписували поливою світліших кольорів. Найпоширеніший орнамент – фігурні дужки, виконаний у техніці фляндрування.

Часто прикрашали яйце петлеподібними мотивами чи звичайними смужками. Деколи орнамент на глиняній писанці вирізьблювали. Траплялися випадки, коли декоративні яйця виготовляли з каменю чи дерева. Наявність всередині середньовічних керамічних писанок брязкальця може свідчити про те, що їх використовували як обереги, щоб відлякувати злих духів, чи як іграшки для дітей.

У Середньовіччі подекуди під час будівництва жител у їхній фундамент клали справжні або декоративні яйця – своєрідну будівельну жертву. Такі ж знахідки трапляються у курганах Княжої доби. Покладання писанок до поховань символізувало переродження: «Живе народжує мертве, мертве народжує живе». Звичай приносити великодні яйця на могили рідних у деяких місцевостях зберігся донині.

У народній традиції великоднє свячене яйце береже від грому, має лікувальні властивості та сприяє багатому врожаю і приросту худоби.

Українська писанка — це не просто розфарбоване яйце, а цілий всесвіт, зашифрований у знаках. Кожна лінія, фігура чи колір мали для наших предків магічне значення, перетворюючи писанку на оберіг. Подільську писанку легко впізнати серед інших. Якщо гуцульські писанки вражають дрібною геометризацією, то подільські — це лаконічність малюнку.

Традиційно подільські писанки часто робили на чорному або темно-вишневому тлі. Це не символ трауру, а символ родючої землі, на якій все оживає. На такому контрасті орнаменти виглядають особливо виразно. Найпопулярніші мотиви — це «дубове листя» (символ сили), «повна рожа» (сонце), «бесідка» та «грабельки» (символ дощу). Характерною рисою є так звані «кучеряві» лінії — м’які, закруглені форми.Часто зустрічається зображення трьох гілочок, що символізують єдність світу або Святу Трійцю.

Хрест - символ чотирьох сторін світу, пір року та самого Христа. Він освячує все навколо і відганяє зло. Зображена з ліній сітка - оберіг, що «відсіює» добро від зла. Вірили, що воно затримує в собі нечисту силу.

Музей історії міста Хмельницького