Козацька ікона та її особливості

18 Жовтня 2017 р.
Прес-центр

Напередодні Покрови Пресвятої Богородиці, Дня Козацтва та Дня захисника Вітчизни, які святкують 14 жовтня, у Хмельницькій школі іконопису «Нікош» викладач Войтюк О.С. провела виховну годину «Козацька ікона та її особливості».

У запорозьких козаків був особливий культ Богородиці-Покрови як заступниці та захисниці від ворога. Головна січова церква завжди була на честь Покрови. Її ікона була в кожному козацькому курені. Зображували її й на хоругвах, під якими козаки виступали в походи. Перед кожним походом навколішки ставали на молитву до Пресвятої Богородиці «Під Твою милість прибігаємо».

Протягом всього свого історичного життя козаки побудували біля 44 церков, а також декілька часовень, скитів та молитовних ікон. На честь Покрови Пресвятої Богородиці завжди влаштовували церкву в самій Січі Січові церкви завжди вирізнялись благоустроєм, дорогою ризницею і найбагатшим церковним утвором. Царські врата в церкві останньої Січі були вилиті із чистого срібла, ікони горіли золотими шатами, а лики ікон писані були кращими візантійськими художниками, священицькі ризи ковані чистим золотом. Козаки, як люди військові, вважали своїми покровителями Покрову Пресвятої Богородиці (під покровом Богородиці запорожці нічого та нікого не боялися), архістратига Михаїла (був невидимим керівником запорожців на війні, сповіщав їм своєю сурмою про перемоги та давав знак про відступ) і Миколу Чудотворця (допомагав всім подорожуючим, зокрема козакам у військових походах).

Ольга Сергіївна розповіла, що особливе шанування Покрови Богородиці збереглося, коли козацтво створило свою державу – Гетьманщину. У ній у XVII-XVIII ст. квітне «козацьке бароко». Виникає й новий тип ікони – «Козацька Покрова». На ній під покровом-омофором Богородиці іконописці розміщують українських ієрархів, гетьманів, старшину та значних козаків. Особлива принадність ікон козацької доби пояснюється тим, що саме перед цими іконами розкривали душу у молитві запорозькі козаки, які творили українську історію. Можливо, справа в особливій манері написання ікони, якої не було у жодній школі іконопису і яка є унікальною і неповторною. Козацьку молитовну ікону не було визнано ані східною православною церквою, ані західною католицькою. Викладач демонструючи репродукцію «Покров Богородиці» із зображенням Богдана Хмельницького і архієпископа Лазаря Барановича (перша половина XVIII ст.) та розпочату ікону «Покрова Пресвятої Богородиці» (у живописному стилі) учениці школи Тетяни Драгомерецької пояснила особливості козацької ікони.

Як зразок сучасної козацької ікони Ольга Сергіївна використала приклад ікони «Покрови Пресвятої Богородиці» у вигляді хреста на якому зображено монастир та церква Святої Покрови Січової та козаки: Петро Калнишевський (останній кошовий отаман), військовий суддя Головатий Антон, військовий писар Іван Глоба і Володимир Сокальський (начальник всіх січових церков).