Фотовиставка «Спосіб життя»

29 Серпня 2018 р.
Прес-центр

З 23 серпня по 22 вересня у Хмельницькому музеї-студії фотомистецтва (вул. Проскурівська, 56) експонується фотовиставка "Спосіб життя" Олександра Примака (м. Київ).

Сум і відчай охоплюють кожного мандрівника, коли голос з GPS-навігатора сповіщає про прибуття в кінцеву точку маршруту – але села, яке він хотів відвідати, вже нема. І тільки купи чорних колод, які проглядають крізь густі зарості чагарнику обабіч дороги, підказують, що тут колись жили люди. 3 1991 року в Україні зникло приблизно 640 сільських населених пунктів. За останні десять років сільське населення в Україні стрімко скоротилося. Невпинний відтік населення в міста відбувається і зараз. Але інформацію про це всіляко замовчують. Владі невигідно говорити про наявну міграцію. Люди, залишені сам на сам зі своїми труднощами, це ізгої: вони не зайняли відповідного соціального становища. Чиновникам нецікаво вирішувати їхні побутові проблеми. У деталі існування цих прошарків населення українських сіл “вхід заборонений”.

Незважаючи на такі сумні факти, у рамках цього проекту я хотів створити образи тих простих людей, які на сьогодні продовжують жити, а в більшості випадків – виживати, підтримуючи таким чином, вільно чи невільно, українське село. Показати звичайні будні покинутих зі своїми проблемами пересічних сільських мешканців, які вікують у такому особливому, але звичному для них оточенні. У світі, в якому жили їхні батьки й діди і в якому зберігаються та генетично передаються з покоління в покоління споконвічні мудрість і досвід. За винятком незначних деталей, у такий спосіб жили і в давнину. Вірили в Бога, обробляли землю, доглядали худобу, народжували дітей, відзначали свята. Мешканці села не бачать у тому своєму мікросвіті нічого дивного чи особливого, трагічного чи приниженого, вони просто так живуть, тому що так було споконвік. Щоб краще зрозуміти цих людей, цей особливий для нас і звичний для них уклад життя, потрібно зануритись на деякій час у це наповнене працею та боротьбою за існування середовище, відчути незабутню, аутентичну атмосферу, спробувати пожити хоча б трохи за їх, встановленим з давніх-давен, порядком буття. Я пропоную глядачеві за допомогою моїх світлин хоча б на деякій час зануритись у ці глибокі історичні витоки нашого сьогодення. У цей “загублений світ”, про який не тільки не рекомендовано, а навіть заборонено згадувати.

Над цим проектом я працював більше чотирьох років. В добірку входять фотографії, зроблені під час численних подорожей прикордонними районами Сумської, Чернігівської, Рівненської та Волинської областей України. Я навмисне не даю назву своїм світлинам, бо вважаю, що людські історії, які за ними стоять, будуть зрозумілими і сприйняті глядачами без зайвих пояснень. Крім того, кожен може сам дати назву тій чи іншій роботі.

Олександр Примак

Олександр Примак народився 4 вересня 1957 року в Києві. Фотографією займається з 2006 року. Член Національної спілки фотохудожників України з 2008 року. Був прийнятий до Міжнародної федерації фотографічного мистецтва (FIAP) у 2011 році. Призер і учасник багатьох українських та закордонних виставок